Календарне планування.Історія України 10 клас 35 годин.

Історія України 10 клас 35 годин

№ уроку	Дата	Тема уроку	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
		Вступ. Завдання і структура курсу. Джерела. Перший період Новітньої історії. Періодизація першої половини ХХ ст. Провідні країни світу на початку ХХ ст.: основні тенденції соціально- економічного, політичного розвитку. «Пробудження Азії».	Учень/учениця: — показує на історичній карті території провідних держав світу та їх колоніальні володіння; місця основних міжнародних конфліктів; — визначає основні тенденції соціально-економічного, політичного розвитку провідних країн світу; — застосовує періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку країн світу у першій половині ХХ ст.; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: технічний прогрес, урбанізація, переділ світу, «пробудження Азії».
		Тема 1. Передумови Першої світової війни. Війна та її наслідки. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. «Гонка озброєнь», посилення мілітаризму. Причини, привід до Першої світової війни. Стратегічні плани противників.	Учень/учениця: — показує на історичній карті країни — учасниці військово-політичних блоків ― Троїстого блоку та Антанти; основні театри воєнних дій та основні битви 1914―1918 рр.; — характеризує міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.; — визначає стратегічні плани противників у Першій світовій війні; — пояснює суть процесу «гонки озброєнь», посилення мілітаризму, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни; — дає характеристику діяльності визначних військових діячів того періоду: П. фон Гінденбурга, Ф. Фоша, О. Брусилова; — узагальнює основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни; — застосовує поняття і терміни: «гонка озброєнь», зброя масового знищення, мілітаризм, анексія, позиційна війна, репарація, контрибуція, геноцид, світова революція, Комінтерн.
		Початок Першої світової війни. Бойові дії в 1914 р. «Диво на Марні». Позиційна криза. Розширення масштабів війни. Бойові дії 1915—1916 рр.
		Практична робота Варіант 2. Переосмислення системи загальнолюдських цінностей. Зміна статусу жінки в період війни
		Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. «Битва кайзера». Поразка Німеччини та її союзників. Комп’єнське перемир’я.
		Російська революція 1917 р. Прихід до влади більшовиків. Громадянська війна. «Воєнний комунізм». Спроба експорту комуністичної революції. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.
		Тема 2. Повоєнне облаштування світу. Версальсько- Вашингтонська система договорів. «14 пунктів» В. Вільсона. Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.	Учень/учениця: — показує на історичній карті умови мирних договорів із Німеччиною та її союзниками; — аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій; — характеризує переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи, плани Дауеса та Юнга, пакт Бріана―Келлога; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, пакт, «санітарний кордон», система колективної безпеки.
		Основні питання міжнародних відносин. Спроба перегляду повоєнних договорів у 1920-ті рр. і створення системи колективної безпеки. Пакт Бріана—Келлога. Джерела нестабільності.
		Урок узагальнення і тематичного оцінювання.
		Тема 3. Провідні держави світу в 1920—1930-х рр. Зміна статусу провідних країн світу після Першої світової війни. Період економічної стабільності. Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929―1933 рр. (Великої депресії). Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів.	Учень/учениця: — показує на історичній карті провідні країни світу; основні події Громадянської війни в Іспанії; — вказує зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни; — описує ключові події історії США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії; — характеризує добу «проспериті» в США та шляхи подолання проявів світової економічної кризи, процес становлення Веймарської республіки в Німеччині, встановлення фашистського режиму в Італії та нацистського режиму в Німеччині; суть династичної кризи та «ірландського питання» в Англії; діяльність урядів Народного фронту у Франції та Іспанії; — пояснює відмінності між італійським фашизмом та німецьким нацизмом; — дає оцінку діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр. ХХ ст., їх ролі в політичному, економічному розвитку власної держави; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: Листопадова революція, Веймарська республіка, «проспериті», Велика депресія, «Новий курс», Народний фронт, тоталітаризм, фашизм, корпоративна система, нацизм, антисемітизм, Британська співдружність.
		Консерватизм, лібералізм. Робітничий, соціалістичний і комуністичний рухи. Фашизм.
		Доба «проспериті» (процвітання) у США. Прояви Великої депресії. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки.
		Реформи Д. Ллойд Джорджа. Ірландське питання. Велика Британія у роки стабілізації та Великої депресії. Династична криза. Спроби реформування Британської імперії. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. ХХ ст. Уряди Народного фронту. На шляху до національної катастрофи.
		Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в Німеччині. Світова економічна криза в Німеччині. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А. Гітлер. Економічна, соціальна та ідеологічна політика гітлерівського режиму. Войовничий антисемітизм.
		Прихід до влади в Італії Б. Муссоліні. Фашизація Італії. Створення корпоративної системи. Експансіоністські претензії.
		Диктатура Прімо де Рівери. Революція 1931 р. Уряд Народного фронту. Громадянська війна Ф. Франко.
		Практичне заняття. Політичні портрети Ф. Д. Рузвельта, Ф. Франко, Б. Муссоліні, А. Гітлера
		Урок узагальнення і тематичного оцінювання.
		СРСР. Країни Центральної та Східної Європи Утворення СРСР. Становлення тоталітарного режиму. Й. Сталін.	Учень/учениця: — показує на історичній карті новоутворені держави після розпаду багатонаціональних імперій; території, за які виникали територіальні конфлікти; перебіг бойових дій на теренах колишньої Російської імперії, подій Угорської революції; — характеризує процес становлення тоталітарних і авторитарних режимів у СРСР та Східній Європі; — порівнює розвиток країн із демократичним і авторитарним режимами; — описує ключові події історії СРСР та країн Центральної та Східної Європи; — дає оцінку діяльності В. Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна, Т. Масарика, Е. Бенеша, А. Стамболійського, Ю. Пілсудського, М. Горті, королів Александра, Кароля ІІ. Бориса ІІІ; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: «воєнний комунізм», форсована індустріалізація, насильницька колективізація, репресії, режим «санації» (оздоровлення), авторитаризм, сепаратистський рух, федерація, конфедерація, королівська диктатура.
		Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Ю. Пілсудський. Національні питання. Становлення Чехословаччини. Т. Масарик. Національні питання.
		Угорська революція. Режим Горті. Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Встановлення режиму Й. Антонеску.
		Болгарія. Режим А. Стамболійського. Перевороти. Королівська диктатура. Борис ІІІ. Від Королівства сербів, хорватів і словенців до Югославії. Національна проблема.
		Практичне заняття. Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи.
		Урок узагальнення і тематичного оцінювання.
		Тема 5. Країни Азії та Латинської Америки. Японія. Провал процесів демократизації суспільства. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансія.	Учень/учениця: — показує на історичній карті країни Азії та Латинської Америки; перебіг основних подій Національної революції в Китаї, греко-турецької війни; територіальні зазіхання Японії; — характеризує особливості розвитку Японії, Китаю, Індії, Туреччини, Персії, провідних країн Латинської Америки; — пояснює витоки Палестинської проблеми; — порівнює методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю; — характеризує роль визначних політичних діячів М. Ганді, Чан Кайші, К. Ататюрка, Реза шаха Пехлеві, Ж. Варгаса, Л. Карденаса; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм, ненасильницький опір, хунта.
		Китай. Національна  революція. Чан Кайші. Початок протистояння між Комуністичною партією Китаю і Гомінданом. Розгортання антиколоніальної боротьби в Індії. Махатма Ганді. Ненасильницький рух опору.
		Розпад Османської імперії. Турецька республіка за правління К. Ататюрка. Арабські держави. Витоки Палестинської проблеми. Національна революція в Персії. Встановлення династії Пехлеві.
		Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
		Практичне заняття. Національні лідери країн Азії, Латинської Америки (на вибір учителя).
		Тема 6. Міжнародні відносини 1930— х рр. Назрівання Другої світової війни. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.	Учень/учениця: — показує на історичній карті процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі; лінію поділу Європи між Німеччиною та СРСР згідно з пактом Молотова―Ріббентропа; — описує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу; — визначає витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення»; — характеризує спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу; процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту Молотова— Ріббентропа; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: політика «умиротворення», аншлюс, Судетська проблема, демілітаризована зона, Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим―Берлін―Токіо.
		Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Формування блоку агресивних держав осі Рим―Берлін―Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».
		Причини радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу англо- франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт Молотова―Ріббентропа) і таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).
		Розвиток культури у перші десятиліття ХХ ст. Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Фемінізм.	Учень/учениця: — характеризує найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей; — визначає основні ідеї й течії у розвитку культури; нові напрямки в мистецтві та літературі; — пояснює причини виникнення масової культури; — тлумачить та застосовує поняття і терміни: модернізм, авангардизм, «втрачене покоління», масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія.
		Основні ідеї й течії у розвитку культури. Поява масової культури. Нові напрямки в мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа. Спорт, олімпійський рух.
		Урок узагальнення і тематичного оцінювання.