11 клас Всесвітня історія 35 годин
№ уроку
|
Дата
|
Тема уроку
|
Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Вступ.
Основні тенденції
соціально- економічних та політичних перетворень у другій половині ХХ ― на
початку ХХІ ст. Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси.
|
|||
Друга світова
війна. Світ після Другої
світової війни.
Причини, характер,
періодизація Другої світової війни. Воєнні дії на першому етапі війни (1939 ―
червень 1941 р.). Загарбання нацистською Німеччиною Європи. «Битва за
Англію». «Битва за Атлантику».
|
Учень/учениця:
— показує на
історичній карті основні театри
воєнних дій,
місця основних битв, умови повоєнних мирних договорів;
— визначає причини,
характер, періодизацію, корінний перелом, наслідки Другої світової війни;
— характеризує
особливості окупаційного режиму та
Руху Опору на
окупованих територіях;
— зазначає зміни
ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;
— дає оцінку пакту
Молотова—Ріббентропа, відкриттю Другого фронту в Європі, Голокосту, атомного
бомбардування Хіросіми і Нагасакі, рішенню Нюрнберзького та Токійського процесів
над воєнними злочинцями, створенню ООН;
— дає
характеристику діяльності визначних військових діячів: У. Черчілля, Г.
Жукова, Д. Ейзенхауера;
— тлумачить та
застосовує
поняття і
терміни: Друга світова
війна, «новий порядок», Рух Опору, Голокост, Антигітлерівська коаліція,
Другий фронт, «Велика трійка»,
колабораціонізм, корінний перелом, ООН, Нюрнберзький
процес, Токійський процес.
|
||
Напад Німеччини
на СРСР. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941—1942 рр. Бойові
дії в Північній Африці. Вступ у війну США. Перл-Харбор. Бойові дії на Тихому
океані. Створення антигітлерівської коаліції. Корінний перелом у війні:
Сталінградська битва, битва під Ель-Аламейном, бій біля атолу Мідуей.
|
|||
Особливості
окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях. Голокост.
|
|||
Поразка німецьких
військ на Орловсько-Курській дузі, «битва за Дніпро» — завершення корінного
перелому на радянсько-німецькому фронті. Поразка німецьких та італійських
військ у Тунісі. Висадка англо-американських військ в Італії. Перебіг бойових
дій у Тихому океані
|
|||
Практичне
заняття. Зміна ролі
чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни.
|
|||
Вигнання
німецьких військ та їх союзників із території СРСР, перенесення воєнних дій у
Центральну та Східну Європу. Відкриття Другого фронту. Завершальний період
війни в Європі та Азії.
|
|||
Зміни у світі
внаслідок Другої світової війни. Політичні, економічні та соціальні наслідки
Другої світової війни для народів світу. Мирні договори з
колишніми
союзниками Німеччини. Сан-Франциська конференція. Створення ООН. Нюрнберзький
та Токійський процеси над воєнними злочинцями.
|
|||
Урок
узагальнення і тематичного оцінювання.
|
|||
США та Канада.
Країни Західної Європи.
Основні тенденції
розвитку країн Заходу у другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст. Добробут для
всіх. Консервативна революція. Становлення постіндустріального суспільства.
Інтеграційні процеси. Європейський Союз.
|
Учень/учениця:
— показує на
історичній карті провідні країни Заходу, визначає етапи розширення Європейського
Союзу;
— характеризує
основні тенденції розвитку країн Заходу у другій половині ХХ ― на початку
ХХІ ст.; сутність німецького та італійського «економічного дива», рейганоміки
та тетчеризму; процес становлення незалежності Канади та об’єднання Німеччини;
— пояснює причини
утвердження США як провідної країни
повоєнного світу;
— аналізує та
порівнює внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій;
політику консерваторів і лейбористів в Англії; Четверту і П’яту республіки у
Франції;
— дає оцінку інтеграційним
процесам у Європі та Північній Америці;
— дає
характеристику діяльності політичних діячів: Р. Рейгана, М. Тетчер, Б.
Обами, К. Аденауера, Ж. Ширака, Г. Коля;
— тлумачить та
застосовує поняття і терміни: маккартизм, доктрина Трумена, «нові
рубежі»,
рейганоміка,
неоконсерватизм, наддержава, військово-промисловий комплекс, діаспора,
демілітаризація, план Маршалла, «економічне диво»,
соціальне ринкове
господарство, тетчеризм, консервативна революція,
неолібералізм, мафія, радикалізм, Європейський Союз
(ЄС), Маастрихтський договір, монетаризм, Берлінський мур.
|
||
Утвердження США
як провідної країни повоєнного біполярного світу. Президентство Г. Трумена та
Д. Ейзенхауера. Масовий демократичний та антивоєнний рухи. Мартін Лютер Кінг.
Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, Р.
Ніксона. «Уотергейтський скандал».
|
|||
США наприкінці ХХ
― на початку ХХІ ст. Рейганоміка. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона.
Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети американських президентів
початку ХХІ ст.
|
|||
Канада.
Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс урядів. Утвердження незалежності.
Конституційна реформа 1982 р. Проблема Квебеку.
|
|||
Німеччина.
Створення ФРН і НДР. Німецьке «економічне диво».
Об’єднання Німеччини. Роль Німеччини на сучасному
етапі.
|
|||
Велика Британія.
«Хвора людина Європи». Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та
консервативних урядів. Тетчеризм. Країна на сучасному етапі
|
|||
Франція.
Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої
Республіки.
Становлення П’ятої Республіки. Ш. де Голль. Травневі події 1968 р. Франція
наприкінці ХХ ― на початку ХХІ ст.
|
|||
Італія.
Проголошення республіки. Італійське «економічне диво». Боротьба з мафією.
Соціально- економічний і політичний розвиток країни наприкінці ХХ ― на
початку ХХІ ст.
|
|||
Практичне
заняття. Європейська
інтеграція: здобутки і труднощі.
|
|||
Тема 3. СРСР у
другій половині ХХ ст. та його розпад. Країни Центральної та Східної Європи.
Наслідки Другої
світової війни.
Відбудова економіки.
Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська відлига». Криза радянської моделі
розвитку.
|
Учень/учениця:
— показує на
історичній карті СРСР та нові незалежні держави, що виникли після його
розпаду; країни Центральної та Східної Європи, у яких після Другої світової
війни були встановлені комуністичні режими; країни, які зазнали прямої
збройної агресії СРСР;
— характеризує
розвиток
СРСР, країн
Центральної і Східної Європи у другій половині ХХ ст.;
— визначає причини
розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі;
— описує процес
становлення прорадянських режимів у
країнах регіону;
— аналізує внутрішньополітичну
ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, сучасні
напрямки їх політичного та економічного
співробітництва;
— дає
характеристику діяльності політичних діячів: М. Хрущова, Л. Брежнєва, М.
Горбачова, Б. Єльцина, В. Путіна, Л. Валенси, В. Гавела, Н. Чаушеску, Й. Броз
Тіто.
— тлумачить та застосовує, поняття і терміни:
«відлига», волюнтаризм, «застій», «перебудова», гласність,
путч, Біловезька
угода, Союз Незалежних Держав (СНД),
соціалістичний табір, Рада Економічної Взаємодопомоги
(РЕВ), Варшавський договір, самоврядування, «оксамитова революція»,
Солідарність, «шокова терапія», приватизація
|
||
«Перебудова» та
розпад СРСР (1985―1991 рр.). Росія та нові незалежні держави.
|
|||
Становлення
прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії,
Чехословаччині,
Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60―80-х рр.
ХХ ст.
|
|||
Практичне
заняття. Угорська
революція 1956 р., «Празька весна» 1968 р.
|
|||
Демократичні
революції, особливості їх здійснення. Політичні, економічні та соціальні
трансформації посткомуністичного суспільства. Роль країн Центральної та
Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.
|
|||
Урок
узагальнення і тематичного оцінювання
|
|||
Розвиток
провідних країни Азії,
Африки та
Латинської Америки.
Розпад світової
колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи розвитку незалежних держав.
Нові індустріальні країни.
|
Учень/учениця:
— показує на
історичній карті нові незалежні держави у Азії та Африці; етапи
деколонізації; регіони, у яких відбувалися чи тривають регіональні збройні
конфлікти;
— характеризує
процес здобуття незалежності народами Азії та Африки; японське
«економічне диво»; соціально-економічні експерименти китайських комуністів;
курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці;
особливості
соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки в
повоєнний час;
— пояснює суть
японського «економічного дива»; культу особи Мао Цзедуна; причини виникнення
близькосхідної проблеми та шляхи її врегулювання;
— дає
характеристику діяльності політичних діячів: Ден Сяопіна, Н. Мандели,
Аятоли Хомейні, Ф. Кастро, А. Піночета;
— тлумачить та
застосовує поняття і терміни: японське економічне диво, «великий
стрибок», «культурна революція», «Рух неприєднання», деколонізація,
модернізація, апартеїд, шлях «соціалістичної орієнтації», хунта,
фундаменталізм, сіонізм.
|
||
Японія. Повоєнне
реформування країни. Японське «економічне диво». Внутрішня та зовнішня
політика.
|
|||
Китай. Завершення
громадянської війни. Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти
китайських
комуністів. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування
економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
|
|||
Південна Азія.
Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії у другій
половині ХХ — на початку ХХІ ст.
|
|||
Країни Близького
та Середнього Сходу, Африки. Утворення держави Ізраїль. Близькосхідна
проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. «Арабська
весна».
Здобуття незалежності народами Африки. Крах апартеїду
на Півдні Африки. Африка на сучасному етапі розвитку.
|
|||
Латинська
Америка. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн
регіону в повоєнний час. Революції і диктаторські режими.
|
|||
Тема 5. Міжнародні
відносини у другій половині ХХ ― на початку ХХІ ст.
Виникнення,
розгортання, основні етапи «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти в
40―80-х рр. ХХ ст.
|
Учень/учениця:
— показує на
історичній карті місця міжнародних військових конфліктів, які відбувалися
у 40—80-х рр. ХХ ст.;
— визначає причини
виникнення, перебіг та наслідки «холодної війни»; основні глобальні процеси
та проблеми сучасності, причини їх появи;
— характеризує
рух за мир та безпеку, спроби обмежити «гонку озброєнь», внесок України в
поліпшення загальної атмосфери безпеки;
— пояснює суть
нового політичного мислення, причини переходу від конфронтації до
співробітництва;
— тлумачить та застосовує поняття і терміни:
«холодна війна», НАТО, Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове
політичне мислення, міжнародний тероризм, Гельсінська угода, глобальні
процеси та проблеми, екологічна криза, демографічна криза, ЮНЕСКО.
|
||
Світ наприкінці
ХХ ― на початку ХХІ ст. Спроба Росії зламати систему міжнародних відносин, що
склалася після «холодної війни». Міжнародний тероризм.
|
|||
Практична
робота. Україна в
системі міжнародних відносин кінця ХХ ― початку ХХІ ст.
|
|||
Тема 6.
Розвиток
культури (1945 р. ― початок
ХХІ ст.).
Основні напрямки
науково-технічної революції в другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя
пересічного громадянина. Наукові відкриття, поява нових галузей науки,
високих технологій, інтеграція науки і виробництва. Зміни в соціальній
структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що
розвиваються. Становлення постіндустріального
(інформаційного)
суспільства.
|
Учень/учениця:
— характеризує
основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя
пересічного громадянина;
— описує наукові
відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і
виробництва;
— аналізує зміни
в соціальній
структурі
суспільства, якості
життя людей
провідних країн світу та країн, що розвиваються;
— пояснює причини
становлення постіндустріального
(інформаційного)
суспільства;
— характеризує
основні тенденції і течії світової літератури, образотворчого мистецтва,
архітектури, музики, театру, кіно й спорту;
— тлумачить та
застосовує поняття і терміни: науково-технічна революція (НТР),
постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, соціалістичний
реалізм, неореалізм, «поп-арт», функціоналізм, постмодернізм.
|
||
Основні тенденції
і течії розвитку
літератури, образотворчого мистецтва, архітектури,
музики, театру, кіно й спорту
|
|||
Урок
узагальнення і тематичного оцінювання
|
Немає коментарів:
Дописати коментар