Нечваль Василь Іванович – кулеметник 1198-го полку 359-ї стрілецької дивізії 6-ї армії 1-го українського фронту. Народився 9 лютого 1923 року в місті Ніжин Чернігівської області в сімї робітника. Закінчив 7 класів неповної середньої школи. Працював на бондарному заводі. У вересні 1943 року призваний до лав Червоної армії. З цього часу у 1-му  фронті . У січні 1945 року кулеметник відзначився при форсуванні дивізії річки Одер. Він вночі переплив на плоту річку на пусту баржу переніс кулемет. Зранку почав стріляти по німцям, відволікаючи їх від основних сил підрозділу. Був поранений, але не залишив поле бою, брав участь у відбитті шести аттак противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за мужність та героїзм, проявлені при форсуванні Одеру і утриманні плацдарму на його західному березі. Червоноармійцеві Нечвалю Василю Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» (№ 8 154)Після війни жив працював в м. Ніжин.Нагороджений орденами Леніна (1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (1945), медалями.

В обложеному кварталі

Через рік після війни, Василя Івановича несподівано викликали до райвійськкомату і почали вітати з присвоєнням звання Героя Радянського Союзу. Показали указ Президії Верховної Ради СРСР, за яким в числі нагороджених значилось і його призвіще.

-          Схоже однофамілець, - не повірив Василь Іванович. – я ж на фронті був просто солдатом…Сталося це в дні штурму міста – фортеці Бреслау. Всюди були жорстокі вуличні бої. Багато будівель переходило з рук в руки. В одному з кварталів  в будинку закріпилося п’ять радянських солдатів. У їх числі був і Нечваль Василь. Не менше сотні німців почали наступ, однак бійці відповіли вогнем.  Від кулеметного вогню було вбито близько двадцяти. Перша атака гітлерівців захлинулася, відступила. Ворог планував наступ з іншого боку, однак наші воїни розгадали задум і перемістилися. , знову відкрили вогонь. Здавалося, що в будинку не п’ять а взвод солдат.  Після декількох спроб німці пішли на штурм однак знову невдало. Цілу добу тривав бій. Серед німців безліч вбитих, а серед радянських бійців жодної втрати крім легких поранень від скла та каміння. Однак в команди закінчилися патрони і нацисти осмілівши рушили в на територію кварталу. Раптом Нечваль побачив на сходах двох німців. Стріляти було нічим. Він вирішив вступити в рукопашний бій. Сховавшись за дверима, почекав поки ті підійдуть. Німці ввійшли і він ззаду вдарив першого прикладом автомата, а з іншим почав боротися. Покотилися по сходах. В цей момент нарешті нагодилося радянське підкріплення. Німці здалися.

Після Бреслау Василь Іванович продовжив бойовий шлях до Берліна, маючи дві медалі.

Вже через рік він дізнався, що на всіх захисників Бреслау командування оформило документи на присвоєння звання Героя Радянського Союзу.