Вшанування жертв голодомору

1933 рік став трагічним для жителів села Черняхівка. Від голоду в селі померло декілька десятків чоловік. В пам'ять про ці сумні події у 2007 році було встановлено дерев’яний хрест – символ пам’яті про трагічні роки голодомору 1933 р. Виготовляли його на замовлення лісничого господарства. Щороку, в останню суботу листопада, всі жителі села вшановують пам'ять загиблих від голоду односельців. За переказами старожилів, порівняно з  іншими селами, в Черняхівці голод не був таким жорстоким. Та все ж, жертви були. Люди, які працювали в колгоспі, отримували невеликий шматок хліба на день, та ділили на всю сім’ю, але ті селяни, що не вступили до  колгоспу, ніякої підтримки не мали, а тому й помирали від голоду

 Зі спогадів жительки села Черняхівки

Свідчення Колодуб Антоніна Семенівна (1925 р.н.).…

Я тоді ще була маленькою. В мене були сестри, але вони померли від голоду та тифу. Наша бабуся їздила на Західну Україну на даху поїзда, щоб там обміняти якісь речі на хліб. Вона розповідала, що ноги відмерзали від холоду. Їли також гнилу картоплю, що викопували з кагатів і хліб з квіток конюшини, полови і калини. Розказували, що десь було і людоїдство.

 Свідчення Чорнобай Галини Федорівни 1922р. н.

Почалося це у 1932 році. Приходили активісти і забирали все, і одежу і всю їжу, худобу… Все положили на вози і повезли. Батько наздогнав та якось забрав свою одежу. Голод був дуже страшний. Всі навколо були пухлі від голоду, помирали, ходили по дворах просили їсти. А що дати як і в самих немає? Ми їли липу, лободу, то яку картоплину де найдемо. Які колосочки на полі знайдемо то на порозі глиною заливали, а активісти прийшли і знайшли. Ото нашому батьку й попало від них. Вони постійно ходили по дворах і дивилися чи не появилося чого…

Фото