Календарно-тематичне планування Історія України 7 клас

Історія України

7 клас

     

№ уроку	Дата уроку	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1		ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи.	Учень/учениця: • показує на карті територію українських земель у  середні віки; • характеризує історичний розвиток України у стародавню добу; • визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя; • називає періодизацію історії України у Середньовіччі; •  тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела».
2		ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.
	Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ
3		Розселення слов’янських племен на території України.	Учень/учениця: • розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території   Русі-України; напрямки походів київських князів; • характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»; • визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; • висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава; • називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»; • тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».
4		Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.
5		Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
6		Практичне заняття: «Князь Святослав та його походи».
7		Узагальнення. Тематичний контроль
	Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
8		Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.	Учень/учениця: • показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами; • визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України); • висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; • називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії; • тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».
9		Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.
10		Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.
11		Практичне заняття: «Християнська релігія і  церква в житті давньоруського (давньоукраїнського)  суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).
12		Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.
13		Узагальнення. Тематичний контроль
	Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
14		Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.	Учень/учениця: • показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі; • характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю; • визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів, • висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла; • називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».
15		Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.
16		Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.
17		Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
18		Практичне заняття: «Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» / «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).
19		Узагальнення. Тематичний контроль
	Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
20		Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.	Учень/учениця: • показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів; • характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях; • визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; • висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами; • називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі; • тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».
21		Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.
22		Внутрішня політика. Зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.* Практичне заняття: «Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).
23		Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.
24		Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.
25		Узагальнення. Тематичний контроль
	Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)
26		Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.	Учень/учениця: • показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства; • характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства; • визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права; • висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича; • називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; • тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас».
27		Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.
28		Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.
29		Культура та освіта. Юрій Дрогобич.
30		Практичне заняття: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».
31		Історія рідного краю
32		Узагальнення. Тематичний контроль
33		Урок – подорож «Стежками Київської Русі»
34- 35		Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».	Учень/учениця: • характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя; • визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; • порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; • висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя; • називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.