Всесвітня історія
7 клас
№ уроку
|
Дата
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ПОВТОРЕННЯ. Місце історії Стародавнього світу в
історії людства.
ВСТУП. Середньовіччя
як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.
|
Учень/учениця:
• характеризує основні тенденції політичного й економічного
розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя;
• називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі
та періодизацію Середніх віків, вказує
її особливості для різних регіонів світу;
• тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя»,
«Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».
|
|
|
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
|
||
2
|
Велике переселення народів. Утворення
«варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.
Завоювання Карла Великого. Імперія
франків. Розподіл імперії.
|
Учень/учениця:
• показує на карті
напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла
Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;
провідні країни Європи і світу;
• характеризує «варварські королівства», Франкську та
Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя;
• визначає наслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого,
виникнення ісламу і арабської експансії;
• називає хронологічні межі Великого переселення народів,
існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій,
перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під
владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв
під Пуатьє і Верденського договору;
• тлумачить поняття «Велике переселення народів»,
«варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам»,
«Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».
|
|
3
|
Візантійська імперія доби Юстиніана.
Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура
Візантії.
|
||
4
|
Природногеографічні умови Аравії.
Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших
Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури.
|
||
5
|
Практичне заняття:
«Вплив Візантії, імперії Карла Великого,
перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».
|
||
6
|
Практичне заняття:
«Замок. Рицарські традиції. Життя
селян».
Середньовічне місто. Ремесло і цехи.
Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.
|
||
7
|
Узагальнення. Тематичний контроль
|
||
|
Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ
ЄВРОПИ
|
||
8
|
Зв’язок людини і природи.
|
Учень/учениця:
• показує на карті
найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію
поширення християнства;
• називає основні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської
церкви;
• описує середньовічне місто, феодальний замок, селянське
житло;
• характеризує основні стани середньовічного суспільства,
процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і
православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної
людини; середньовічний ремісничий цех.
• визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої
колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби
міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва.
• тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет»,
«феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія»,
«Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня
колонізація».
|
|
9
|
Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.
|
||
10
|
Три стани середньовічного суспільства.
Феодалізм.
|
||
11
|
Християнізація Європи. Християнська
церква раннього Середньовіччя.
|
||
12
|
Узагальнення. Тематичний контроль
|
||
|
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І
ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.
|
||
13
|
Походи вікінгів та їх завоювання.
|
Учень/учениця:
• показує на карті
території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів,
етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни;
• називає хронологічні
межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових
походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати
утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту,
Генеральних штатів у Франції;
• описує походи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви
Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк;
• характеризує Перший та
Четвертий Хрестові походи, результати
нормандських завоювань, Реконкісти,
італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні
республіки; процес становлення станово-представницької монархії;
• визначає причини і
наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності
зазначених історичних діячів;
• тлумачить поняття «вікінги»,
«феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени»,
«парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні
штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні
республіки».
|
|
14
|
Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські
ордени.
|
||
15
|
Практичне заняття:
«Наслідки Хрестових походів».
|
||
16
|
Середньовічні держави: від
роздробленості до становопредставницьких монархій.
|
||
17
|
Франція у ХІ – ХV ст.
Філіп ІV Красивий. Столітня війна.
|
||
18
|
Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I
Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна
троянд.
|
||
19
|
Священна Римська імперія Оттон І.
Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен.
|
||
20
|
Італійські торговельні республіки
(Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I,
Фернандо II.
|
||
21
|
Узагальнення. Тематичний контроль
|
||
|
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ
І ДУХОВНИЙ СВІТ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
|
||
22
|
Наукові і технічні досягнення.
Книгодрукування.
|
Учень/учениця:
• показує на карті університетські центри й міста пов’язані з
початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної
церков;
• називає хронологічні
межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час
винайдення книгодрукування; дату
розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви;
• описує романський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя;
• визначає причини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і
культури Раннього Відродження;
• характеризує вплив церкви на культуру й освіту; технічні
досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга,
П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло;
• тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура»,
«університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє
Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».
|
|
23
|
Християнська церква в ХІ –
ХV cт. Єретики і боротьба з ними.
|
||
24
|
Практичне заняття:
«Середньовічні школи та університети.
Життя середньовічного студента».
|
||
25
|
Архітектура і мистецтво.
|
||
26
|
Раннє Відродження й гуманізм.
|
||
27
|
Узагальнення. Тематичний контроль
|
||
|
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ
ЄВРОПИ в Х – ХV ст.
|
||
28
|
Польське королівство. Казимир ІІІ.
Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство
Чехія. Ян Гус і Гуситські війни.
|
Учень/учениця:
• показує на карті території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської
республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення
гуситського руху;
• називає хронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на
Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління
Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського,
Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви;
• описує основні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії,
Московської держави та Новгороду;
• визначає наслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи;
• характеризує діяльність зазначених діячів; значення
Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
• тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче»,
«Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».
|
|
29
|
Монгольська навала на Русь. Новгородська
боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ.
|
||
30
|
Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».
|
||
|
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
|
||
31
|
Утворення Османської імперії. Правління
Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.
|
Учень/учениця:
• показує на карті території Індії, Китаю, Османської
держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
• називає дати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння
Константинополя;
• описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та
Османської імперії епохи Середньовіччя;
• характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та
Османської імперії у світову спадщину;
• тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти»,
«індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».
|
|
32
|
Китай та часів династії Тан. Завоювання
Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури.
|
||
33
|
Індія. Касти. Індуїзм. Делійський
султанат. Досягнення індійської культури.
|
||
34
|
Узагальнення. Тематичний контроль
|
||
35
|
Узагальнення до курсу:
«Середні віки в історії людства».
|
Учень/учениця:
• висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської
цивілізації;
• визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар