Історія України
8 клас
|
№ уроку
|
Дата уроку
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Державні вимоги до
рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1.
|
ВСТУП. Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті.
Ранній новий час Особливості ранньомодерної доби в
історії України.
|
Учень/учениця:
• показує на карті територіальний розподіл українських земель на початок XVІ ст.; зміни, що відбулися на українських землях
унаслідок Люблінської унії; перші Січі; райони козацьких повстань 1590-х
років;
• характеризує особливості соціально-економічного, політичного та релігійного життя на
українських землях; зміст Люблінської унії; діяльність православних братств;
розвиток книговидання та шкільництва; повсякденне життя українців;
історико-культурні пам’ятки;
• визначає причини й наслідки Люблінської унії; виникнення козацтва і січей; вплив
реформаційних і контрреформаційних рухів в Україні; історичне значення
Пересопницького Євангелія;
• висловлює судження щодо діяльності
Василя-Костянтина Острозького, Дмитра Вишневецького, Івана Федорова, Криштофа
Косинського та Северина Наливайка;
• називає дати Люблінської унії, утворення
першої Запорозької Січі, виходу друком перших книжок, заснування Острозької
академії;
• пояснює, застосовує терміни і поняття: «фільварок», «шляхта», «магдебурзьке право», «магнат», «козак», «унія»,
«Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька
рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво»,
«курінь», «покозачення», «козацькі війни», «церковні братства»,
«слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».
|
|
|
2.
|
Розділ І.УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ
ст.
Політичне становище українські землі у першій
половині ХVІ ст.
Соціальній структура суспільства. (магнати,
шляхта, духовенство, містяни, селяни). Василь-Костянтин Острозький.
|
||
|
3.
|
Економічне життя села і міста: фільварки, цехи.
Торгівля. Сільське та міське самоврядування.
|
||
|
4.
|
Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українські
землі.
|
||
|
5.
|
Українське козацтво. Перші Січі. Дмитро
Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка.
|
||
|
6.
|
Реєстрове козацтво. Становлення козацького
стану. Козацькі війни кінця ХVІ ст.
|
||
|
7.
|
Практичне
заняття
Повсякденне життя представників основних верст
суспільства.
|
||
|
8.
|
Церковне життя. Особливості реформаційних та
контрреформаційних рухів в Україні. Православні братства.
|
||
|
9.
|
Культурно-освітнє життя. Острозька академія,
братські школи, єзуїтські колегії. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання.
Іван Федоров.
|
||
|
10.
|
Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво.
|
|
|
|
11.
|
Узагальнення
|
|
|
|
12.
|
6
|
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.
Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол
православної церкви. Утворення Греко-католицької церкви.
|
Учень/учениця:
• показує на карті Кримське ханство та шляхи набігів кримських татар; напрямки походів
козаків на володіння Османської імперії та Московське царство; райони
козацьких повстань 1620-1630-х років;
• характеризує внутрішню і зовнішню політику кримських ханів; військово-політичну організацію козацтва; морські та суходільні
походи козаків; традиції, звичаї та побут козаків; історико-культурні пам’ятки
доби;
• визначає причини й наслідки Берестейської унії; козацько-селянських повстань
1620-1630-х років;
• висловлює судження щодо діяльності
Іпатія Потія, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Іван Вишенський, Петро Могила,
Петро Конашевич-Сагайдачний;
• називає дати утворення Греко-католицької церкви; доби «героїчних походів», походу
козаків на Москву; Хотинської війни; козацько-селянських повстань; створення
Києво-Могилянського колегіуму; видання «Ординації Війська Запорозького»;
• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Греко-католицька церква», «полемічна література», «героїчні походи».
|
|
13.
|
Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.
|
||
|
14.
|
Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.
|
||
|
15.
|
Петро Конашевич-Сагайдачний. Похід на Москву
1618 р.
Військо Запорозьке і Хотинська війна.
|
||
|
16.
|
Практичне заняття:
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва.
|
||
|
17.
|
Боротьба
за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.
|
||
|
18.
|
Козацько-селянські повстання 20-30-х рр.
ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».
|
||
|
19.
|
Києво-Могилянський колегіум. Полемічна
література. Архітектура. Образотворче мистецтво.
|
||
|
20.
|
Тематичний контроль
|
|
|
|
21.
|
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
Передумови,
причини, початок Національно-визвольної
війни. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір.
|
Учень/учениця:
• показує на карті полковий устрій держави – Війська Запорозького; кордони Української
козацької держави; основні напрямки походів і битви Національно-визвольної
війни;
• характеризує перебіг Національно-визвольної
війни; соціально-економічне становище українських земель після утворення
козацької держави; зміст Зборівського і Білоцерківського договорів,
«Березневих статей», Кам`янецької угоди, умови Віленського перемир’я;
• визначає причини та наслідки Національно-визвольної війни українського народу;
наслідки українсько-московського договору 1654 р.; утворення
українсько-шведсько-трансильванського союзу.
• пояснює
особливості здійснення влади гетьмана в козацькій
державі; взаємовідносини Війська Запорозького з державами-сусідами;
• висловлює судження щодо діяльності Богдана
Хмельницького та його сподвижників в розбудові козацької держави; характер
відносин з сусідніми державами;
• називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення Зборівського,
Білоцерківського договорів, Березневих статей, Кам`янецької угоди,
Віленського перемир’я;
• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «генеральна військова
та старшинська ради», «універсал», «полк», «сотня».
|
|
|
22.
|
Українська козацька держава – Війська
Запорозького. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічне
життя. Зовнішня політика.
|
||
|
23.
|
Практичне заняття:
Богдан Хмельницький як політик і людина
|
||
|
24.
|
Події 1650–1651 рр. Білоцерківський
договір. Битва під Батогом. Молдавські походи.
Облога Жванця. Кам`янецька угода.
|
||
|
25.
|
Українсько-московський договір 1654 р.
Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я.
Українсько-шведсько-трансильванський союз.
|
||
|
26.
|
Історія рідного краю
|
||
|
27.
|
Узагальнення
|
|
|
|
28.
|
|
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ
50-х років ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст.
Іван Виговський. Гадяцька угода.
Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.
|
Учень/учениця:
• показує на карті території Лівобережної і Правобережної Гетьманщини, Запорозької Січі,
Слобідської України; події україно-московської війни; межу поділу України за
Андрусівським перемир’ям, Бахчисарайським договором, «Вічним миром»;
Чигиринські походи; події Північної війни на українських землях; територію
поширення повстання Семена Палія;
• характеризує зміст політики Росії щодо українських земель;
адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя
запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і
науки; історико-культурні пам’ятки доби; основні положенні Конституції Пилипа
Орлика;
• визначає причини і наслідки періоду «Руїни»; військово-політичного виступу Івана
Мазепи;
• висловлює судження щодо діяльності гетьманів Івана Виговського, Юрія
Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана
Мазепи, Пилипа Орлика; кошових отаманів Івана Сірка, Костя Гордієнка;
полковника Семена Палія; Феофана Прокоповича;
• називає хронологічні межі періоду Руїни, дати Гадяцької угоди, Андрусівського
договору, Бахчисарайського договору, «Вічного миру», повстання під проводом
С.Палія; зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавської битви;
ухвалення Конституції Пилипа Орлика;
• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Руїна», «протекторат», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко»,
«Чигиринські походи».
|
|
29.
|
|
Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави.
Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.
|
|
|
30.
|
|
Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної
та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович.
Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».
|
|
|
31.
|
|
Припинення існування Правобережної Гетьманщини.
Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст.
|
|
|
32.
|
|
Заселення і розвиток Слобідської України.
Слобідські козачі полки. Запорозьке
козацтво. Іван Сірко.
|
|
|
33.
|
|
Практичне заняття:
«Руїна»: причини і наслідки
|
|
|
34.
|
|
Івана Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика.
Семен Палій. Північна війна і Україна.
|
|
|
35.
|
|
Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація
козацтва на Правобережній Україні.
|
|
|
36.
|
Церковне
життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.
|
|
|
|
37.
|
Історія рідного краю
|
|
|
|
38.
|
Тематичний контроль
|
|
|
|
39.
|
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ у 20–90-х рр. ХVІІІ ст.
Іван Скоропадський, Павло Полуботок. Перша
Малоросійська колегія. Данило Апостол. «Правління гетьманського уряду».
|
Учень/учениця:
• показує на карті територію Лівобережної Гетьманщини, Олешківської і Нової Січі,
Слобідської України; територіальні зміни, що відбулися унаслідок
російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського
ханства;
• характеризує основні напрями політики
Російської і Австрійської імперій щодо українських земель;
адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя
запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і
науки; історико-культурні пам’ятки доби;
• визначає причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі;
поділів Речі Посполитої; приєднання земель Правобережжя, Поділля, Волині та
Кримського ханства до Росії; особливості розвитку культури козацької доби; причини розгортання гайдамацького та опришківського руху на
Правобережжі; наслідки реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ для українських
земель;
• висловлює судження щодо діяльності гетьманів Івана
Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, кошового отамана Петра
Калнишевського; Олекси Довбуша, Максима Залізняка, Івана Гонти; Григорія
Сковороди;
• називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, Кримського
ханства, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та
Слобідської України; Коліївщини;
• пояснює, застосовує терміни і поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланка», «Коліївщина», «козацькі літописи»,
«кріпацтво», «реформи».
|
|
|
40.
|
Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і
козацького устрою в Україні. Друга Малоросійська колегія. Запровадження
кріпацтва.
|
||
|
41.
|
Нова (Підпільненська) Січ. Петро Калнишевський.
Ліквідація Запорозької Січі.
|
||
|
42.
|
Російсько-турецькі війни XVIII ст. і
Україна. Ліквідація Кримського ханства. Колонізація Півдня України.
|
||
|
43.
|
Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна
Галичина, Закарпаття. Рух опришків.
|
||
|
44.
|
Поділи Речі Посполитої. Зміни становища Правобережної
України у складі Російської імперії.
|
||
|
45.
|
Західноукраїнські землі у складі володінь
австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ.
|
||
|
46.
|
Освіта і наука. Києво-Могилянська академія.
Григорій Сковорода.
|
||
|
47.
|
Архітектура. Образотворче мистецтво. Музики
|
||
|
48.
|
Практичне заняття:
Козацькі літописи
ХVІІ – ХVІІІ ст. як історичні джерела.
|
||
|
49.
|
Історія рідного краю
|
|
|
|
50.
|
Тематичний контроль
|
|
|
|
51.
|
Узагальнення до курсу:
«України в ранньомодерну добу
та її внесок в загальноєвропейську спадщину».
|
Учень/учениця:
• називає періодизацію історії України
Раннього Нового часу;
• характеризує і порівнює процес українського державотворення з основними тенденціями політичного розвитку
європейських країн;
• визначає
особливості козацької доби, оцінює роль
козацтва в історії України;
• висловлює судження щодо діяльності провідних
історичних осіб України XVІ – XVIII ст.
|
|
|
52.
|
Екскурсія до краєзнавчого музею
|
Немає коментарів:
Дописати коментар