Всесвітня історія
8 клас
|
№ уроку
|
Дата уроку
|
Зміст навчального
матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1.
|
ВСТУП
Середні віки в історії людства.
Поняття і періодизація Нового часу, Ранньомодерної
доби.
|
Учень/ учениця:
·
показує на карті провідні європейські
держави;
· характеризує цивілізаційної спадщини Середньовіччя; особливості розвитку світу напередодні
Нового часу;
· називає хронологічні межі та періодизацію Середніх
віків та Нового часу;
пояснює, застосовує поняття і терміни: «Новий час», «ранній Новий час», «Ранньомодерна доба»
|
|
|
2.
|
Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ
ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН
Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі Х. Колумба, В.
да Гами, Ф. Магелана.
|
Учень/ учениця:
·
показує на карті основних
географічних відкриттів; напрямки нових торговельних шляхів, центри світової
торгівлі.
·
характеризує подорожі європейців;
життя народів доколумбової Америки (ацтеки,
майя, інки); зміни у житті людей після
Великих
географічних відкриттів; технічні досягнення
раннього Нового часу;
·
визначає причини і наслідки Великих географічних
відкриттів;
·
називає період Великих
географічних
відкриттів,
дати подорожей Х. Колумба, Васко да Гами, Ф. Магелана;
пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі
географічні відкриття», «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «Революція
цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»
|
|
|
3.
|
Конкіста
– завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на
світ.
|
||
|
4.
|
Торгівельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця.
Розвиток техніки. Становлення капіталістичних відносин.
|
||
|
5.
|
Повсякденне життя Західної Європи.
|
||
|
6.
|
Практичне заняття Цивілізації доколумбової Америки
|
||
|
7.
|
Узагальнення.
|
|
|
|
8.
|
Розділ ІІ. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В
ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
Гуманізм. М. Сервантес, Еразм Роттердамський, Н. Макіавелі,
Високе Відродження.
Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело.
Північне Відродження. П. Брейгель, А. Дюрер.
Зародження культури бароко. Рембрант, Рубенс, Тиціан.
|
Учень/учениця:
називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління
вказаних монархів; хронологічні межі Тридцятилітньої війни,
Національно-визвольної війни в Нідерландах;
показує на карті основні західноєвропейські
держави, регіони поширення католицької й протестантських церков, перебіг
Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни;
пояснює і застосовує поняття: «Реформація»,
«Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні
війни», «національно-визвольна війна», «протекціонізм»;
наводить приклади наростання кризових
явищ у католицькій церкві
|
|
|
9.
|
Практичне заняття Ідеї гуманізму в шедеврах Високого Відродження
|
||
|
10.
|
Католицька церква напередодні Реформації. М. Лютер і народження
протестантизму. Т. Мюнцер. Поширення Реформації. Ж. Кальвін. Аугсбурзький
релігійний мир 1555 р.
|
||
|
11.
|
Контрреформація
в Європі. І. Лойола. Єзуїти. Тридентський собор
|
||
|
12.
|
Народження
нової європейської науки. Р.Декарт, Й.Кеплер, Н.Коперник, Г. Галілей.
|
||
|
13.
|
Узагальнення
|
|
|
|
14.
|
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — ХVІІ ст.
Становлення абсолютної монархії у Франції. Франциск І. Особливості
Реформації у Франції. Релігійні війни. Нантський едикт.
|
Учень/
учениця:
· показує
на карті
територію Англії, Франції, володінь Карла V Габсбурга, Об’єднані провінції
Нідерландів; шлях «Великої армади»; територіальні зміни, що відбулися в
результаті Тридцятилітньої війни;
· характеризує основні
риси політичного і
релігійного розвитку західноєвропейських країн; абсолютизм в
різних країнах Європи; причини і наслідки релігійних війн у
Франції, національно-визвольної війни у
Нідерландах, Англійської революції;
· висловлює власні судження щодо
діяльності кардинала Рішельє, О. Кромвеля, В. Оранського;
· називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни,
релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах,
Англійської революції;
пояснює, застосовує поняття і терміни: «релігійні війни», «абсолютизм»,
«протекціонізм», «меркантилізм», «Славна революція», «національно визвольна
війна», «протекторат»
|
|
|
15.
|
Кардинал А. Рішельє. Абсолютизм за Людовіка XIV. Ж.-Б.Кольбер.
|
||
|
16.
|
Королівська реформація в Англії. Генріх VIII. Єлизавета І. «Криваве
законодавство
|
||
|
17.
|
Англійська революція. О. Кромвель. Навігаційний акт. Реставрація і
"Славна революція". «Білль про
права». Парламентська монархія.
|
||
|
18.
|
Володіння Габсбургів. Карл V, Філіп ІІ.
Національно-визвольна війна
у Нідерландах. Утрехтська унія. В.Оранський
|
||
|
19.
|
Практичне заняття: Образ абсолютного
монарха країн Західної Європи.
|
||
|
20.
|
Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних
відносин
|
||
|
21.
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
22.
|
Розділ
ІV. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — першій половині ХVІІІ
ст.
Експансія
Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під
владою турків-османів
|
Учень/ учениця:
· показує на карті території Османської
Імперії, Російської держави,
Речі Посполитої;
· характеризує
внутрішню та зовнішню політику Османської імперії, Речі Посполитої та
Російської держави;
· визначає причини і наслідки османських
завоювань в Європі, Північної
війни; значення
реформ Петра І;
·
висловлює судження щодо діяльності Сулеймана Пишного, Сигізмунда ІІ Августа,
Івана IV Грозного, Олексія
Михайловича, Петра I;
·
називає дати Люблінської унії, зупинки османської експансії (облога Відня
1683 р.), проголошення Росії імперією;
пояснює, застосовує поняття і терміни: «султан»,
«шляхта», «опричнина»,
«Смута», «церковний розкол», «сейм»,
«Земський собор», «самодержавство»
|
|
|
23.
|
Річ Посполита. Характерні риси
шляхетської демократії.
|
||
|
24.
|
Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний
час. Початок правління династії Романових. Реформи патріарха Никона
|
||
|
25.
|
Внутрішня та зовнішня політика Петра І.
Народження Російської імперії.
|
||
|
26.
|
Узагальнення
|
|
|
|
27.
|
Розділ V. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА
Початок промислового перевороту
і його вплив на життя різних верств
населення. А.Сміт.
Просвітництво. Енциклопедисти.
Масони. Класицизм.
|
|
|
|
28.
|
Освічений абсолютизм.
Володіння австрійських
Габсбургів. МаріяТерезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ.
Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.
|
Учень/учениця:
Учень/ учениця:
· показує на карті територію Пруссію, володіння австрійських
Габсбургів, Російську імперію, англійські колонії в Північній Америці та
США; територіальні зміни, що мали місце впродовж ХVІІІ ст.;
· характеризує зміст промислового
перевороту, освіченого абсолютизму, класицизму, зміни у повсякденному
житті протягом ХVІІІ ст.;
· визначає основні ідеї
Просвітництва, «Декларації незалежності»
та Конституції США; зміст політики Англії щодо північноамериканських колоній;
· пояснює причини і наслідки реформ МаріїТерезії, Йосипа ІІ,
Фрідріха ІІ, Катерини ІІ, боротьби за незалежність США і Семилітньої війни;
· називає хронологічні межі промислового
перевороту, доби Просвітництва,
Семилітньої війни, Війни за незалежність США, прийняття «Декларації
незалежності» та Конституції США; дати поділів Речі Посполитої;
·
пояснює, застосовує поняття і терміни: «промисловий переворот», «освічений абсолютизм»,
«Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «конституція», «федерація»
|
|
|
29.
|
О
Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську
спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за
спадщину Османської імперії
|
||
|
30.
|
Англійські
колонії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність.
Утворення США. Конституція США.
|
||
|
31.
|
Практичне
заняття: Повсякденне життя в країнах Західної Європи у
ХVІІІ ст.
|
||
|
32.
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
33.
|
Розділ
VІ. СХІДНИЙ СВІТ в ХVІ –ХVІІІ ст.
Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І.
Культура Індії та Персії.
|
Учень/
учениця:
·
показує на карті
території
Індії, Персії, Китаю, Японії;
·
характеризує та порівнює особливості економічного, політичного, соціального устрою Індії, Персії,
Китаю, Японії;
·
визначає основні риси культурного розвитку народів Сходу; особливості взаємин з
країнами Європи;
·
пояснює особливості правління Великих
Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
·
називає дату встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі Моголи», «маньчжури», «самураї»,
«політика самоізоляції», «мініатюра», «каліграфія»
|
|
|
34.
|
Китай. Маньчжурське завоювання.
Династія Цин. Культура Китаю.
Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.
|
||
|
35.
|
Узагальнення до курсу:
«Ранній Новий час в історії
людства»
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар