Всесвітня історія
9 клас
|
№ уроку
|
Дата
уроку
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1
|
ВСТУП
Ознайомлення учнів із
завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна
література та електронні ресурси.
Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація Нової історії.
Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження
парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства.
|
Учень/учениця:
характеризує основні особливості розвитку світової
цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.;
аналізує роль технічного прогресу;
визначає основні зміни в політичному житті, напрями
політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в
побуті людей та їхньому мисленні.
|
|
|
2
|
Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст.
ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
Французьке суспільство
наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.
Причини та початок Французької
революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.
|
Учень/учениця:
визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської
системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції;
характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів,
наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів,
соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції
після Термідоріанського перевороту;
дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;
аналізує життя французів часів Консульства й Імперії,
характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи;
пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху
наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень
Віденського конгресу;
дає характеристику визначним особистостям цього
періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту,
Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту;
показує на карті кордони країн Європи наприкінці
ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв,
територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція»,
«реформа», «Гора і Жиронда», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія»,
«консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада»,
«100 днів», «Священний союз».
|
|
|
3
|
Встановлення республіки.
Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії.
Наполеон Бонапарт.
|
||
|
4
|
Франція в період Консульства й
Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада.
Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів»
Наполеона.
|
||
|
5
|
Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу.
Утворення Священного союзу.
|
||
|
6
|
Тема 2. ЄВРОПА Й АМЕРИКА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Політичне становище в Європі
після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі в
20–30-х роках ХІХ ст.
Велика Британія у першій
половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. Перехід
Англії до політики вільної торгівлі.
|
Учень/учениця:
характеризує політичне становище в Європі після Віденського
конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн
Європи в 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії,
чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток
національно-визвольного і революційного руху в Європі; національну політику в
Австрійській імперії;
відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини в
20—40-х роках ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в
Австрійській імперії;
аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і
Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.;
розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і
наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.;
показує на карті країни Європи в першій половині
ХІХ ст., утворення незалежних держав у Латинській Америці, революційні і
національно-визвольні рухи;
дає характеристику визначним особистостям цього
періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бона-парту;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух»,
«чартизм», «політика», «політика вільної торгівлі», «реставрація»,
«слов’янофіли», «західники», «національне відродження», «весна народів»
|
|
|
7
|
Франція у період Реставрації. Липнева
революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата
своїх позицій Австрією й посилення Пруссії.
|
||
|
8
|
Суспільно-політичні течії і
рухи в Росії Повстання декабристів.
|
||
|
9
|
Суспільно-політична думка Європи.
«Весна народів». Революція
1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р.
і встановлення Другої імперії.
Загальна характеристика
революцій у Німеччині,
Австрії, Угорщині та Італії.
Причини поразки і наслідки революцій
1848—1849 рр.
|
||
|
10
|
Утворення незалежних держав у
Латинській Америці.
|
||
|
11
|
Узагальнення
|
|
|
|
12
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
13
|
Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ І
МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Боротьба Пруссії і Австрії за
переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини в 1871 р.
Перетворення Австрійської імперії
на дуалістичну монархію
|
Учень/учениця:
характеризує процес та наслідки політичного об’єднання
Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну
монархію;
аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну
експансію США на Американському континенті, причини, хід та наслідки
громадянської війни;
пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну
економічну державу світу;
описує колоніальні загарбання Англії в ХІХ ст., визначає суть
політики «блискучої ізоляції»;
показує на карті країни Європи в середині ХІХ
ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини й Італії, хід
громадянської війни в США;
дає характеристику визначним особистостям цього
періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «конституційний конфлікт», «Північнонімецький Союз», «лібералізм»,
«ідеологія», «політика», «консерватизм», «колонія», «метрополія», «аболіціонізм»,
«плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація», «конфедерація»,
«громадянська війна», «афроамериканці», «реконструкція Півдня».
|
|
|
14
|
Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту.
Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського
королівства. Об’єднання Італії.
|
||
|
15
|
Вікторіанська Британія. Англія
— «майстерня світу». Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та
консервативної партій. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.
|
||
|
16
|
США в першій половині ХІХ ст.
Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація.
Громадянська війна 1861—1865 рр. Реконструкція Півдня.
|
||
|
17
|
Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В
ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ
Формування індустріального
суспільства в провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція
кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і
фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні
верстви. Соціалізм. Марксизм. Перший і Другий Інтернаціонали. Міграційні
рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я.
Зростання ролі держави в
суспільно-економічному житті.
|
Учень/учениця:
характеризує процес завершення формування індустріального
суспільства в провідних державах Європи і США, науково--технічну революцію
кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і
фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи й суспільні
верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського
рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному й економічному житті;
висвітлює основні напрями соціально-економічного і
політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст.,
головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;
пояснює причини посилення нерівномірності економічного і
політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;
аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і
Японії, реформи 60—70-х років ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі
в Японії;
показує на карті країни світу в останній третині
ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни;
дає характеристику визначним особистостям цього
періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «індустріальне суспільство», «науково-технічна революція»,
«корпорація», «монополія», «капіталізм»,«інвестиції»,«міграція»,
«демократія», «світова політика», «тред-юніон», «двопартійна система»,
«антимонопольне законодавство», «расова політика», «сегрегація», «міжнародний
робітничий рух», «Комінтерн», «суфражизм», «модернізація», «реформа»,
«народництво», «тероризм», «соціал-демократія», «доба Мейдзі».
|
|
|
18
|
Криза Другої імперії у Франції.
Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна.
Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування Французької
колоніальної імперії.Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня
і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід
Німеччини до світової політики.
|
||
|
19
|
Велика Британія в останній
третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище.
Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.
|
||
|
20
|
США в 1877—1900-х рр. Економічне піднесення країни,
зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного
законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні.
Робітничий рух
|
||
|
21
|
Модернізація Російської
імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика
Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія в
пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової
соціальної структури. Внутрішнє становище в країні. Народництво. Робітничий
рух і формування соціал-демократії.
|
||
|
22
|
Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції.
Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне
зростання країни.
|
||
|
23
|
Узагальнення
|
|
|
|
24
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
25
|
Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ
ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.
Завершення територіального
поділу світу. Колоніальна політика на Сході й в Африці. Суперечливість
наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.
Британське володарювання в
Індії. Політика кастового й релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про
тягар білої людини.
|
Учень/учениця:
Характеризує завершення
територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки,
експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського,
французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки
колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і
долю метрополій;
висвітлює наслідки британського
володарювання в Індії; політику кастового і релігійного розбрату в Індії, повстання
сипаїв, становище Китаю в другій половині ХІХ ст., перебіг тайпінського
повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки
під владою європейських колонізаторів;
аналізує міжнародні відносини в
1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, Союзу трьох
імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського
альянсу, роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму;
показує на карті колоніальний поділ
світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу,
перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних
організацій;
тлумачить, співвідносить і
застосовує поняття і терміни: «територіальний поділ світу», «тайпіни»,
«сипаї», «Союз трьох імператорів», «Троїстий союз», «панамериканізм».
|
|
|
26
|
Китай у другій половині ХІХ ст.
Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.
|
||
|
27
|
Народи Африки під владою
європейських колонізаторів.
|
||
|
28
|
Міжнародні відносини в 1871—1900 рр. Геополітичні
наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення
англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав
на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких
відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США в міжнародних
відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.
|
||
|
29
|
Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.
Духовне життя народів Європи і
Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст.
|
Учень/учениця:
характеризує духовне життя країн
Європи й Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки,
суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної
думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки;
описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і
повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і
мораль, дозвілля;
тлумачить, співвідносить і
застосовує поняття і терміни: «культура», «духовне життя»,
«урбанізація», «фемінізм».
|
|
|
30
|
Розвиток науки і техніки.
Література і мистецтво
|
||
|
31
|
. Культура народів Азії і
Африки.
|
||
|
32
|
Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки
урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки.
Фемінізм. Освіта. Релігія і мораль.
|
||
|
33
|
Узагальнення
|
|
|
|
34
|
Підсумкове узагальнення
Тематичне оцінювання
|
|
|
|
35
|
Резервний час
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар