Державний лад

Тема. Державний лад

Мета: Пояснити, що таке державний лад та які складові він включає; дати визначення форми правління, політичного режиму і територіального устрою; розвивати уміння порівнювати поняття, зіставляти події, визначати форми правління, види політичних режимів і наводити  їх приклади, аргументувати власну позицію, продовжувати роботу по формуванню інформаційно – правової та практико – орієнтовної компетенції учнів; виховувати повагу до основних прав і свобод.

Основні поняття: державний лад, форма правління, політичний режим,  територіальний устрій

Обладнання: Конституція України,  схеми, підручник.

 Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда

-                   Які функції  виконує держава? Наведіть приклади.

-                   Використовуючи ознаки держави, проаналізуйте, чи була   Україна державою до 1991 р., чи мала вона суверенітет.

-                   Наведіть приклади проявів влади різних видів, що мали місце в вашому житті, чи житті вашої родини.

III.   Повідомлення теми, плану уроку.

IV.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План

1.     Поняття і загальна характеристика державного ладу.

2.     Види і загальна характеристика форм правління.

3.     Політичні режими: поняття і види.

4.     Державний (територіальний) устрій

1. Поняття і загальна характеристика державного ладу.

Робота із схемою; розповідь вчителя

Записати в зошитах таблицю

Робота з поняттям «Форма держави»

Форма держави – це організація політичної влади в державі, яка має три складові частини -  форму правління, форму державного (територіального) устрою і державно-правовий (політичний) режим.

2. Види і загальна характеристика форм правління.

Індивідуальна робота з підручником виписати поняття «форма правління»

Заслуховування коротких повідомлень учнів про форми правління (монархія абсолютна, монархія обмежена, парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка) і складають схему «Форми правління»

 Завдання учням На основі знань з історії навести приклади держав з різними формами правління.

3. Політичні режими: поняття і види.

Запитання учням:

-     Як ви розумієте поняття «політичний режим»

Завдання учням

1.  Поділ учнів на дві групи: демократичний режим; недемократичні режими.

2. В ході розповіді вчителя групи визначають особливі риси кожного з режимів.

3. Представляють результати в формі  двох «ромашок» - демократичний режим,  недемократичний режим,  пелюстка - характерна риса режиму.

4.  Порівняння результатів.

Розповідь вчителя: антидемократичні режими – тоталітаризм, деспотія, авторитаризм

        Політичний режим є визначальним для державно­го режиму, тому що державний режим служить юридичною сторо­ною політичного режиму. Його характе­ризують такі елементи, як система конкуруючих партій, способи голосування, структури груп тиску, способи і порядок формування органів державної влади. З урахуванням цих критеріїв сучасні по­літичні режими розділяються на види: демократичний і недемо­кратичний.

Основні ознаки демократичного політичного режиму:      .

·     джерело влади — народ;

·     політична влада має легітимний (законний характер) і здійснює

свої повноваження на основі законів;

·     розподіл влади на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову;

·     право народу впливати на політичні рішення;

·     визнання прав меншості (опозиції, меншин);

·     політичний плюралізм;

·     рівноправність усіх форм власності;

·     гарантування прав і свобод людини.

Авторитарний державний (політичний)режим — концентра­ція державної влади в руках правлячої верхівки за допомогою особ­ливих методів та засобів організації державної влади.

Основні ознаки авторитарного режиму:

·     зосередження влади в руках правлячої верхівки, котра здобу­ває її нав'язуванням суспільству своєї волі командними мето­дами, а не через вільні вибори;

·     безстроковість влади глави держави і сувора субординація суб'єктів влади;

·     порушення принципу поділу влади, домінування органів вико­навчої влади;

·     наявність центру з владними повноваженнями управління, здійснюваного на підставі власного розуміння, а не закону;

·     централізація і концентрація влади в одному або двох взаємо­залежних органах, рішення яких вважаються безперечними;

·     застосування позасудових методів примусу;

·     відсутність свободи утворення і діяльності політичних партій (діє одна проурядова партія або декілька партій під жорстким контролем);

·     звуження (обмеження) політичних прав і свобод людини;

·     переважання інтересів держави над інтересами особи і суспіль­ства.

Приклад авторитарного режиму: Піночет у Чилі (1973-1989 рр.); Кім Ір Сен у Північній Кореї (1950-1980 рр.).

Тоталітарний державний режим — стан недемократичної ор­ганізації державної влади, за якої в руках харизматичного лідера (Гітлер, Сталін, Мао Цзедун) зосереджується необмежена влада, встановлюється монополія державної власності, панує єдина ідео­логія, обмежуються або порушуються основні права людини, немає гласності, переслідується опозиція.
Основні ознаки тоталітарного режиму:

·відсутність принципу «поділу влади» і зосередження влади в руках однієї особи або олігархії, непідконтрольних народові;

· нетерпимість до політичного інакомислення, його пересліду­вання;

·єдина ідеологія, відсутність гласності і дія суворої політичної цензури;

·монополія однієї партії, заборона діяльності опозиційних пар­тій і організацій;

·жорстка централізація влади, зосередження її в руках цент­ральних органів держави;

·панування державної власності; знецінення людини, погляд на неї як на засіб досягнення цілей держави; мілітаризація суспільного життя.

Деспотичний режим ( від грецьк. — необмежена влада) — ре­жим при монархічній формі правління, коли влада здійснюється однією особою (деспотом) і характеризується крайнім свавіллям в управлінні.

Основні ознаки деспотичного режиму:

·     необмежена влада деспота;

·     безправ'я і повне підпорядкування підлеглих;

·     каральна політика щодо населення; придушення будь-якого опору;

·     політика залякування і нагнітання страху.

Тиранічний режим (від грецьк. — одноосібне правління) — ре­жим, що також ґрунтується на одноосібному правлінні, проте, на відміну від деспотії, влада тирана часто встановлюється насиль­ницьким шляхом через усунення законної влади.

Тиранія, як і деспотія, заснована на свавіллі, проте, якщо за деспотії свавілля стосується перш за все чиновників, вищих поса­дових осіб, то за тиранії — кожної людини.

5.     Державний (територіальний) устрій

1.  Самостійна робота учнів з підручником. Завдання: скласти таблицю  «Державний (територіальний) устрій» з прикладами.

2.     Завдання  учням: Опрацювати текст Конституції України та   вказати державний устрій України

V.      Закріплення вивченого матеріалу

Проблемне запитання:

1.     Чому на Вашу думку і нині існують недемократичні режими? При якому режимі Ви могли б почуватися комфортніше? Чому?

2.       В чому ви вбачаєте причини «революції гідності» 2013 - 2014 р. р. в Україні. Чи закономірним був цей процес?

VI.   Домашнє завдання

1.     Опрацювати відповідний параграф підручника

2.     Створити «пам’ятку громадянина демократичної держави»

3.     З допомогою Інтернет ресурсів скласти правові задачі до теми «Державний лад»