Козацькому роду нема переводу

Дидактична мета: подати учням нові й поглибити вже існуючі в них знання та навички  по темі Козацька доба в історії України

Розвиваюча мета: розвинути в учнів уміння застосовувати свої знання та навички, яких вони набули на уроках історії та в процесі позакласного виховання.

Виховна мета: виховати в учнів потяг до поглиблення своїх знань про козацькі часи, сприяти формуванню почуття патріотизму та поваги до історії рідного народу в учнівсь­кому середовищі.

Для гри слід підготувати таке обладнання: аукціонний молоточок; запи­тання до І туру змагання;   картки (лоти) із запитаннями до III туру змагання; стіл ведучого; три столи для команд; три дзвіночки; шкільну дошку;   стіл для членів журі; плакати з написами афоризмів і висловлювань відомих людей козацьку добу; диплом для команди-переможниці; диплом найкориснішого гравця змагання; диплом найерудованішого вболі­вальника змагання; секундомір.

У грі беруть участь команди учнів 8—11 класів.

Організаційний момент.

У класі стоять три столи для команд-учасниць змагання, стіл ведучого, і стіл журі, стільці для вболівальників, на стінах висять плакати з написами афоризмів і висловлю­вань відомих людей про козацьку добу.

Столи команд-учасниць змагання стоять півколом. Позаду них, також півколом, стоять стільці для вболівальників. Вони розподілені на три секто­ри, у коленому з яких розташовуються вболівальники однієї з команд.

Перед столами команд, в одному з кутків приміщення таким чином, щоб не закривати дошку (але так, щоб бачити всіх учасників змагання та вболі­вальників), розташований стіл журі. У другому кутку, перед учасниками Змагання (знову ж таки, щоб не закривати дошку й водночас бачити всіх учасників змагання та вболівальників), розташований стіл ведучого. На столі в журі лежать чисті аркуші паперу, ручки, олівці. На столах Команд-учасниць змагання лежать чисті аркуші паперу й ручки (олівці) для учасників. Біля місць капітанів на столах стоять дзвіночки.

На столі у ведучого лежать запитання та завдання змагання, аукціонний (молоточок, чистий аркуш паперу, ручка, секундомір.)

 До класу запрошуються вболівальники команд, члени журі, класні керів­ники.

Команди чекають в окремому приміщенні під наглядом одного із членів журі. Команди заздалегідь ознайомлюються з правилами проведення зма­гання.

 Ведучий по черзі оголошує назви команд і представляє їх.

  Ведучий представляє учасникам змагання членів журі.

 Представлення основної мети заходу.

Ведучий звертається до всіх учасників заходу зі вступним словом (1—2 хв): — Добрий день усім! Через кілька хвилин ми розпочнемо наш історичний аукціон. Він проводиться з метою подання учням нових знань із історії козацької доби в історії України та поглиблення вже існуючих, допомоги навчитися застосовувати ці свої знання та навички на практиці. Із давніх-давен людям відомо: «Дерево життя — гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого, дру­гий — сучасного, а третій — майбутнього». Зображення «дерева життя» зус­трічається на каменях далеких часів і свідчить про те, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок «трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися в житті, бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію.

Оскільки в героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, талант, то такі сторінки історії особливо хвилю­ють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне й легендарне явище, як Запорозька Січ.

Отже, уперед — до перемоги!

   

І тур . «Далі, далі, далі...».

Команди по черзі заходять до класу і займають свої місця. Ведучий ставить запитання, на які команда має дати відповідь. За кожну правильну відповідь команда отримує 5 балів. Завданні) команди — за 1 хв дати якомога більше правильних відповідей.

Запитання.

          1.     Він виготовляє пушки. (Пушкар)

2.    За його гетьманування Україна возз’єдналася з Московією.

                                                                                          (Б. Хмель­ницький)

3.    Його називали Бугом, а яке його друге ім'я? (Павлюк)

4.    Як називався козацький човен? (Чайка)

5.    Цей гетьман мав подвійне прізвище. (Конашевин-Сагайдачний)

6.    Він заснував Запорозьку Січ. (Дм. Вишневецький)

7.    Пароль січовиків. (Пугу)

8.    Він загинув на о. Хортиця, повертаючись з бойового походу.

                                                                                       (Князь Святослав)

9.    Коли остаточно було ліквідовано Запорозьку Січ? (1775р.)

10.  Хто зруйнував Січ? (Російський генерал Текелія)

11.  Як називали козаків, яких записували в окремий список і які корис­-                 

тувалися значними привілеями? (Реєстрові)

12.  Коли був укладений перший реєстр? (1572р.)

13. Який з татарських шляхів проходив через наш край?

14.  Кого з козаків називали святими? (Непитущих і тих, хто не палив)

15.  Одна з основних умов прийому на Січ. (Християнська віра)

16.  Яку віру сповідували козаки? (Православну)

17.  Люди якої національності приймалися до козацького товариства?

                                                                                                     (Будь-якої)

18.  Яка форма правління була на Січі? (Військова республіка)

19.  В чому полягав ідеал життя січовиків? (Рівність, воля, братерство)

20.  Як називалися викреслені з реєстру козаки? (Випищики)

21.  Які знаряддя праці мав при собі козак? (Сокира, коса, лопата)

22.  Як звали останнього гетьмана України? (Кирило Розумовський)

23.  Хто і про кого сказав:

а)    «Гніздо свавілля і зухвалості». (Катерина II про Запорозьку Січ)

б)   «Вона сильніша, могутніша, згуртованіша, а в гніві не терпить запе­ -

 речення». (Старшина про чернь)

24.  Скільки існувало січей (Вісім)

25.  Що таке клейноди? (Символи влади)

26.  Назвіть козацькі клейноди? (Прапор, тризуб, герб, булава)

27.  її називали чесною зброєю. (Шабля)

28.  Як називали козаки стіл? (Сирно)

29.  Що таке кадирга? (Каторга)

30.  її називали сестрицею, ненькою, рідненькою. (Шабля)

31.  Як звали на Січі бідних козаків? (Голота, сірома)

32.  Назвіть причину появи козацтва

                                                 (Необхідність охороняти південний кордон)

33.  Яким роком датуються перші відомості про козаків? (1492р.)

34.  Як називали козаки свого керівника? (Батько, отаман, кошовий)

35.  Резиденція, ставка. (Кош)

36.  Хто такий дука? (Заможний козак)

37.  Хто входив до козацької адміністрації (Козацька старшина, гетьман,  

                                                                       суддя, писар, осавул, кошовий)

38.  На січовій площі 2-3 рази на рік відбувалася... (Січоварада)

39.  Скільки порогів на Дніпрі? (Вісім)

40.  Що таке пірнач? (Символ влади полковника)

41.  Скільки церков існувало на Запорожжі? (44, 2 з яких — похідні)

42.  Їх називали гніздюки, сидні, баболюби. (Козаки, що жили з родинами)

Оголошення підсумку І туру змагання

II тур ««Що означає козацьке слово?»

Команда, яка вирішила, що дійшла правильної відповіді, має задзвонити в дзвоник (це робить капітан) або підняти руку. За правильну відповідь команда отримує 20 балів. Якщо ж команда дає неправильну відповідь, то її суперники мають ще 20с на обговорення правильної відповіді.

Якщо всі три команди дають неправильні відповіді, то запитання передається в   зал. Глядач, який дав правильну відповідь на запитання отримує 3 бали і має право передати їх будь-якій команді.

Під час гри з уболівальниками ведучий пропонує їм дати відповіді на запитання. Глядач, який першим дав правильну відповідь на запитання, отримує 5 балів і має право передати їх будь-якій команді

Завдання

 1. Булава. (Дерев'яна палиця з кулею вгорі, яка може бути оздоблена

коштовним металом і камінням; ознака влади.)

2. Писар. (Перший помічник кошового, перекладач.)

3. Жупан. (Верхній одяг козаків.)

4. Китайка, (Різновид тканини.)

5. Оселедець. (Пасмо волосся на голові козака.)

6. Курінь. (Приміщення, де жили козаки, військова одиниця.)

7. Чайка (корабель козаків.)

8. Каламар (символ влади військового писаря.)

9. Корогва (прапор.)

10. Кіш (козацький уряд, ставка кошового отамана.)

Оголошення підсумків ІІ туру

Проведення конкурсу для вболівальників

1. Про нього ще за життя ходили легенди, народ складав пісні. Його вісім разів обирали кошовим отаманом, він здійснив 55 переможних походів на ворога. Народ стверджує, що він був чаклуном, його ім’ям татари лякали дітей. Історики ставлять його ім'я поруч з Чингісханом і Тамерланом. Хто він? (Іван Сірко)

2.    Перед ним поставили вимогу: зректися своїх козаків, а за це він от­римає волю й маєток. Він відповів: ні. У 85-річному віці його відпра­вили на Соловки. 25 років він просидів у ямі. У 1801 році був по­милуваний царем, але відмовився залишити Соловки. Помер у віці 112 років на Соловках. Про кого йде мова? (Про останнього кошового отамана Запорозької Січі — Петра Калнишевського)

3.    Своїм життям він поєднує три сторіччя. Народився в XVII ст., жив — у XVIII, помер — у XIX ст. Хто він? (Петро Калнишевський)

4.    Його героїчне життя й трагічна смерть оспівані в піснях і легендах. Сам хан татарський пропонував одружитися з його дочкою. Його серце турки вирвали з грудей, спалили, попіл змішали з вином і ви­пили, сподіваючись, що його мужність і честь перейдуть до них. Про кого йде мова? (Про Дмитра Вишневецького)

III тур.   «Історичний аукціон».

Розпочинається з того, що підсу­мовуються бали, набрані командами в попередніх турах гри.

Після цього розпочинається «Історичний аукціон». Ведучий довільно вибирає картку (лот) із запитанням  та оголошує її стартову ціну. (Стартова та гранична, тобто максимальна ціна, указуються на лицьовому боці картки.) Розпочинається торг. Торги припиняються, якщо одна з команд дасть за запитання вищу ціну, ніж інші команди, або запропонує граничну (чи вищу за граничну) ціну запитання. Наприклад: команда 9 класу виграла торги за запитання, зап­ропонувавши ціну 18 балів. У разі, якщо команда дає правильну відповідь, їй додається така кількість очок, яку вона запропонувала (тобто 18). Якщо ж відповідь, запропонована командою, визнається неправильною, то запро­поновані командою 18 балів вона втрачає. У разі «збанкрутування» команда виходить із гри.

Якщо команда пропонує неправильну відповідь, її суперники отримують додатково 20с на обговорення. Але в цьому випадку за правильну відповідь, команда отримує лише 8 балів. У разі, якщо інші команди не дають правиль­ної відповіді, запитання передається в глядацький зал. Глядач, який дає правильну відповідь, отримує 5 балів і має право передати їх тій команді, за яку він уболіває.

За підсумками всіх трьох турів змагання визначається переможець гри.

  

Лот № 1. Зовнішній вигляд козака

Орієнтовні відповіді учнів: вуса оселедець, шаровари, шапка, чоботи, пояс. Люлька, свита, жупан, кожух, сорочка, тощо.

Лот № 2. Зброя та військове мистецтво козаків

Орієнтовні відповіді учнів: шабля; рушниця; пістолі; спис; гармата; чай­ка; гуляй-город; сигнальний маяк; тришеренгова піхота; «галас»; «рухома фортеця» тощо.

 Лот № 3. Риси характеру козака.

Орієнтовні відповіді учнів: військова доблесть, мужність, хоробрість, спритність, байдужість до смерті, винахідливість, чесність, щирість, щед­рість, безкорисливість, повага до старших, побратимство, почуття патріо­тизму, почуття гумору, любов до музики й пісень, хвастощі подвигами, зброєю, безпечність, легковажність, схильність до лінощів тощо.

 Лот № 4. Козацькі символи.

У цьому лоті учні мають не тільки назвати козацькі символи, а й пояс­нити їх.

Орієнтовні відповіді учнів: клейноди (військові знаки, регалії або атрибу­ти козацтва. Уперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576р.); булава (вид зброї, що являє собою металевий стержень із кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана); бунчук (мідна або золочена куля на дерев'яній палиці з прикріпленим пуч­ком кінського волосся); корогви (різнокольорові козацькі прапори із зобра­женням святих, хрестів, зброї); перначі (менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників); печатка (мала круглу форму із зображенням козака в гостроверхій шапці на голові, у кафтані, із шаблею, порохівницею, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного Війська Запорозького Низового»); литаври (великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різних сигналів тощо).

Лот № 5. Козацькі звичаї.

Орієнтовні відповіді учнів: смертна кара за зрадництво й невиконання на­казу; позбавлення звання козака і вигнання із Січі за втрату зброї; суворе по­карання за пияцтво під час військових походів; звичай збиратися на козацьку раду; звичай обирати гетьмана та козацьку старшину; дотримання старовин­них звичаїв; побожність, сповідування православної віри; тримання куренів відчиненими; суворе пбкарання за крадіжку (прив'язування до стовпа) тощо.

Лот № 6. Козацькі постання та походи.

У цьому лоті учні мають не тільки назвати козацькі повстання та походи, а й сказати, у якому році вони відбулися.

Орієнтовні відповіді учнів: молдовський похід Івана Підкови. (1577 р.); повстання під проводом Кшиштофа Косинського (1591—1593 рр.); повстан­ня під проводом Северина Наливайка (1593—1596 рр.); здобуття запорожця­ми міста Кафа (1616 р.); похід Сагайдачного на Москву (1618 р.); Хотинська війна (1612 р.); битва біля Курукова озера (1625 р.); повстання під проводом Тараса Трясила(1630 р.); зруйнування Кодака (1635 р.); повстання під про­водом Павла Павлюка (1637 р.) тощо.

 Лот № 7. Козацькі ватажки та гетьмани.

Орієнтовні відповіді учнів: Д. Вишневецький, М. Жмайло, М. Дорошен­ко, П. Сагайдачний, Т. Трясило, І. Судима, Я. Остряниця, Б. Хмельниць­кий, І. Богун, М. Кривоніс, Ю. Хмельницький, І. Виговський тощо.

Лот № 8. Події Національно-визвольної війни.

Орієнтовні відповіді учнів: битва під Жовтими Водами, битва під Бе­рестечком, битва під Пилявцями, облога Львова, облога Замостя, вступ Б. Хмельницького до Києва, битва під Лоєвом, Збаразька битва, битва під Зборовом, Зборівський мирний договір, утворення Української козацької держави, Берестецька битва, битва під Батогом, Білоцерківський мирний договір тощо.

Лот № 9. Дати з історії українського козацтва.

Орієнтовні відповіді учнів: 1492 р. — перша писемна згадка про козац­тво; 1556 р. — заснування першої Запорозької Січі Д. Вишневецьким; 1578 р. — козацька реформа Стефана Баторія; 1625 р. — Куруківська угода; І638 р. — «Ординація Війська Запорозького реєстрового»; 1648 р. — початок На­ціонально-визвольної війни українського народу; 1659 р. — битва під Коно­топом; 1663 р. — Чорна рада в Ніжині; 1667 р. — Андрусівська угода тощо.

 Лот № 10. Пам'ятки культури козацької доби.

Орієнтовні відповіді учнів: Пересопницьке Євангеліє, Острозька ака­демія, Острозька Біблія, Острозький замок, Києво-Могилянська академія, «Апостол» І. Федорова, «Буквар» І. Федорова, «Граматика словенська» Л. Зизанія, «Лексикон славеноруський» П. Беринди, «Граматика» М. Смотрицького, козацькі думи, козацькі пісні, «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Роксоланія» С. Кленовича, «Тренос» М. Смотрицького, Густинський літопис, вертеп, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської лав­ри, Катерининська церква в Чернігові, Георгіївський собор Видубицького монастиря тощо.

Лот №11. Прислів'я про козаків.

 Орієнтовні відповіді учнів: коли козак у полі, то він на волі; піду на Низ, щоб ніхто головки не гриз; як кущ розів'ється, то й козак розживеться; хліб та вода — то козацька їда; береженого бог береже, а козака шабля стереже; козак хороший, та нема грошей; що там холод, коли козак молод; козак із біди не заплаче; козацькому роду нема переводу; козак не боїться ні туч, ні грому; не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води; не вийде, ляше, на ваше; козача потилиця панам-ляхам не хилиться тощо.

Підрахунок балів

 Музична пауза

(учні виконують пісні на козацьку тематику).

Оголошення підсумків гри