Активізація пізнавальної діяльності на уроках правознавства

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства

У сучасних умовах, коли йде процес розширення інформації і з'явля­ються різні погляди в оцінці минулого, у викладанні історії виникають певні проблеми. Величезний обсяг матеріалу, перевантаження дітей ін­формацією, незрозумілість історичних концепцій - усе це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення історії. Як зробити так, щоб повернути в них інтерес до навчання? Як викликати інтерес до навчання в дітей, які не хочуть учитися? Як зацікавити дітей історією, яка давно вже перестала бути казкою? Коли необхідно опрацювати за урок великий обсяг матеріалу, засвоїти нові поняття, терміни й дати? Як зробити так, щоб діти йшли на урок із радістю, а в їхніх очах горів вогник тяги до знань, до навчання?

Зниження пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів ускладнює реалізацію державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного учня. Завдання вчителя — розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам. Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

Ставлення учня до навчального предмета, як відомо, виявляється насамперед в увазі до нього. Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатися, що вони у своїй основі характеризують інтерес. Ми уважні до того, що нам не байдуже, що має важливе життєве значення. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу, тоді як усі інші засоби можуть збудити її лише на короткий час. Отже, інтерес є засобом посилення уваги, а увага є постійною супутницею інтересу.

Деякі вчені доводять зв'язок інтересу з пам'яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю, запам'ятовується швидко й надовго.

Значну роль відіграє інтерес і в розвитку творчої уваги, яка допомагає особистості планувати свої дії, глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності, виявляти винахідливість, ініціативу, самостійність. Творча уява в такому разі може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.

В ході вирішення головного завдання для вчителя – зробити навчальний процес результативним актуальним є питання шляхів активізації пізнавальної активності учнів.

«Знання стають бажаним надбанням маленької людини за умови, коли вони - засіб досягнення творчих, трудових ідей», — так сказав відомий педагог В. Сухомлинський. І дійсно, головною передумовою успішного навчання є творчість дитини. Але як розвинути якнайкраще творчі здіб­ності учнів та зробити навчальний процес цікавим та результативним?

Творчий вчитель, діяльність якого спрямована на учня та його активну участь в навчальному процесі, знаходиться в постійному пошуку. Йому в нагоді стають незмінні помічники:

а) інтерактивні методи навчання;

б) творчі завдання;

в) створення проблемно-пошукових ситуацій в процесі навчання;

г) позаурочна та позашкільна діяльність;

д) використання дидактичних ігор в процесі навчання;

е) використання цікавих матеріалів (кросвордів, чайнвордів, історичні чи  правові задачі, т.п.);

є) залучення учнів до участі в різноманітних конкурсах.

Щоб активізувати пізнавальну активність учнів потрібно відповідально віднестися до підготовки та проведення уроку. Він повинен бути не тільки інформаційно насиченим, а і яскравим та цікавим.

Важливу роль у вивченні правознавства відіграє проблемно-пошуковий метод. Перед вивченням нового матеріалу, чи в процесі ознайомлення з ним ставиться проблемне запитання, чим несподіваніше та інтригуюче  питання, тим активніше воно спонукатиме учнів до роздумів, до розумової діяльності. Практичному формуванню свідомих громадян та активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють також і рольові ігри, розв'язування задач. Серед інтерактивних методів, які використовуються на уроках для активізації пізнавальної діяльності учнів такі: інтерактивні технології кооперативного навчання, технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, дискусійні питання. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання найчастіше застосовуються робота в парах, робота в малих групах. Ніщо так не активізує пізнавальну діяльність учнів як здорова, правильна суперечка - дискусія, яка значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми . Дискусійні питання вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, кращому розумінню інших, а також активізують навчальну діяльність учнів. На уроках використовуються різні види дискусії: «займи позицію», «неперервна шкала думок», «дискусія», «дебати».

Також на уроках я використовую і такі методи як «мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод ПРЕС» та інші. Використовуючи інтерактивні технології, що урок стає більш насиченим, цікавішим і відповідно пізнавальним для учнів.

Продовженням активної діяльності учнів вдома є влучно і доцільно дібране домашнє завдання. Тому завдання додому проблемні, цікаві, щоб вимагали пошукової діяльності та творчості. Наприклад, в друкованих засобах масової інформації знайти матеріали про сучасний політичний устрій певної держави, що вивчається.

В сучасну епоху інформаційних технологій вчителю потрібно йти в ногу з часом. На уроках можна використовувати фрагменти худ. фільмів на історичну тематику, матеріали з Інтернету. Цікавими для учнів є і розробка проекту певної теми уроку. Такі уроки викликають інтерес учнів до предмету та сприяють їх пізнавальній активності. Робота в мережі Інтернет - необмежені можливості для допитливого учня.

Гра для школяра важлива, зрозуміла, злободенна — це частина його життєвого досвіду. Навчання в грі «відбувається непомітно для дитини, тому що вся його увага спрямована на гру, а не на засвоєння знань, як це буває при навчанні на уроках у школі» (Дьячкова О.А. Игры  школьников. М.: Учпедгиз, 1955.- С. 176).

Учитель, передаючи знання за допомогою гри, враховує не тільки май­бутні інтереси школяра, але й задовольняє сьогоднішні. Використовуючи гру, вчитель організовує навчальну діяльність, виходячи з розумових потреб учнів.

Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об'єктів, з якими пов'яза­ні та чи інша історична подія. Вона виключає небажане зубріння. У грі знання отримуються через практику. Учні не просто заучують матеріал, але розглядають його з різних сторін, розкладають його на різноманітні логічні ряди.

Перевагами  ігор,  можна назвати — цікавість їх для школярів і простота виконання для вчителя. Їх можна використовувати  при вивченні нового матеріалу на комбі­нованому уроці історії.

Мабуть, для хорошого уроку необхідно мати певну кількість цікавих матеріалів: кросворди, чайнворди, головоломки, цікаві історичні задачі та ін. Застосування цікавих форм не лише пожвавлює й збуджує думку учнів, а й поглиблює та зміцнює їхні знання, розвиває спостережливість та кмітливість, наполегливість і працьовитість. Учень, який любить роз­гадувати кросворди, головоломки, завжди щось шукає, чимось цікавить­ся, прагне до нового, до розширення своїх знань. Особливо це стосується учнів 5-9 класів.

Кросворди можна використовувати як безпосередню на уроці, так і під час проведення позаурочних заходів: вікторин, історичних ігор, змагань, вечорів та ін. Але найдоцільніше все ж таки кросворди використовувати на уроках історії, бо позаурочні заходи відвідують, як правило, не всі учні. Причому використання кросвордів може бути ефективним на будь-яко­му етапі уроку і для будь-якого типу уроку.

Позаурочна робота ставить за мету поглиблення знань, здо­бутих учнями на уроках, допомагає зробити процес пізнання цікавим і захоплюючим. Під час позаурочної роботи учні от­римують уміння працювати з підручником і довідковою літе­ратурою, реферувати й рецензувати, готувати повідомлення та доповіді, виступати з ними перед дитячою та дорослою ауди­торіями; відкривають можливості для формування інтелекту­альних умінь учнів у результаті їх дослідницьких досліджень в архівах, музеях, бібліотеках, під час роботи з нормативно-правовими документами.

Позакласна робота має добровільний характер, сприяє роз­витку пізнавальних здібностей і нахилів учнів.

Сьогодні в нашій школі, оформлюється музейна кімната, яку постійно поповнюють учні,  проводимо тижні історії. Дуже поширеною формою роботи є вікторини, конкурси.

Важливим моментом у житті школи є також дослідження минулого рідного краю та рідного села. Адже знання свого минулого це є наш обов’язок. Поглиблює інтерес до вивчення історії також спілкування з безпосередніми  творцями нашого сьогодення – учасниками Великої Вітчизняної війни. 

Одним із важливих моментів у активізації пізнавальної діяльності учнів є особистісно-зорієнтований підхід до кожного учня. Кожна людина - це неповторна особистість. В неї є свій темперамент, характер, є таланти і здібності. Необхідно враховувати ці особливі якості кожного учня на уроках, адже кожен учасник навчально-виховного процесу буде задіяний, а можливості кожного реалізовані. З цією метою використовуються різнорівневі завдання, творчі запитання.

Проблема шляхів активізації  пізнавальної активності учнів на уроках суспільних дисциплін, зокрема на історії має велике значення в навчально-виховному процесі. Сьогоднішній учень за партою – це наше майбутнє завтра. Яким воно буде залежить від вчителя який вкладе в його серце іскру любові до рідної землі,  до великого минулого наших предків. Наше завдання сьогодні зробити з дитини не просто виконавця і пасивного пересічного, а   творчу обдаровану особистість з активною життєвою позицією.   Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу. Чим цікавішим є навчально-виховний процес тим активніша є позиція його головних учасників – учнів. Шляхів для активізації пізнавальної активності учнів є досить, особливо якщо ними користується творчий керівник цього процесу.