Марк Нейман Бернес

Марк Нейман народився 25 вересня  (8 жовтня) 1911 р. в Ніжині, у сім'ї торговця старими речами (лахмітника). Сімя була бідною. В родині було ще двоє дітей – син Нема  і донька Анна. Батько мріяв про забезпечене майбутнє для свого сина. Межею мрій його була спеціальність бухгалтера чи музиканта – скрипаля. Коли хлопцеві було 5 років, родина переїхала до Харкова. Протягом 1924 – 1927 р. р.  – Марк вступає та навчається в Харківському торгово - промисловому училищі. Велике місто надало Бернесу шалену енергію – він був готовий працювати ким завгодно, лише б в театрі. Він розклеював афіші, був працівником сцени, актором миманса, статистом.  Тут він у 1929 р. закінчив театральні курси, працював у драматичному театрі, взявши собі псевдонім «Бернес». Свій псевдонім Марк взяв від прізвища свого вчителя на фортепіано Германа Юхана Бернеса.  Врешті - решт його запримітив Сінельников і сказав: «Із Бернеса може вийти толк».У 17 років хлопець поїхав з дому, сподіваючись знайти акторську роботу. Працював у московських театрах (у тім числі в Малому та      Большому театрах) статистом.Роботу в обох театрах суміщував часто навіть приходилось перебігати з одного в інший (добре, що знаходились  через дорогу). В 19 років він отримав невеличку роль в Театрі Революції, але справжню славу він отримав лише через шість років в фільмі «Ув’язнені». В 1938 році на екрани вийшла стрічка «Людина з рушницею». Бернес тут зіграв роль бравого парубка Кості Жигульова. Спочатку це була епізодична роль, але Марк запропонував режисеру доповнити її піснею. Пісня «Тучи над городом встали» під гармонь стала популярною,  а Марк Бернес відомим.    Наступним  етапом для актора стала роль льотчика Сергія Кожухарова в фільмі «Винищувачі». Пісню «Улюблене місто», що прозвучала в фільмі, Бернес виконав так проникливо, що глядач надовго запам’ятав цю стрічку. Важливим було й те, що в пісні розповідалось про війну з чисто ліричних позицій, - для тих часів такий підхід був новим, привнесеним в жанр воєнної пісні саме Марком Бернесом.  Завжди підходити до матеріалу з ліричних позицій стало характерною рисою творчості Марка Бернеса. В стрічці «Два бійці» він виконав пісню «Темная ночь», яка до часу виходу стрічки на екрани була вже відома в виконанні іншого співака Г. Виноградова. Але саме в виконанні актора ця пісня сколихнула народні серця. Роль веселого одесита Аркадія Дзюби, його пісня «Шаланды, полные кефали…» дихали оптимізмом, надією на нове життя, нові весілля. Бернес став кумиром мільйонів. В тому ж 1943 році він дебютував також як естрадний співак, і це визначило його долю на чверть століття. Хоча Марк Бернес і продовжував зніматися в кіно. До 1951 року вийшли стрічки з його участю «Третій удар , «Великий перелом», «Нічний патруль». За роботу в кінематографі актор був нагороджений Сталінською (Державною) премією.

 Він багато працював на естраді, збирав тисячні аудиторії на стадіонах, записував десятки платівок, котрі виходили величезними тиражами і миттєво розлуплювались. Відомі пісні його репертуару: «Журавлі» (муз. Я. Френкеля на сл. Р. Гамзатова), «Я люблю тебе, життя» (муз. Е. Колмановського на сл. К. Ваншенкіна), «Хмари над містом встали» (муз. і сл. П. Арманда), «Москвичі» (муз. А. Ешпая на сл. Е. Винокурова), «З чого починається Батьківщина» (муз. В. Баснера на сл. М. Матусовського), «Якщо б парубки всієї землі» (муз. В. Соловйова-Сєдого на сл. Є. Долматовського). На кожній вечірці, в кожному домі незмінно затягували: «Я люблю тебя,  жизнь…».   

Нажаль творчий шлях Марка Бернеса не завжди був усипаний трояндами. Він на собі відчув тоталітарний режим, причому не під час сталінських репресій, а в період хрущовської відлиги. Варто було Бернесу проспівати пісню і вона ставала відомою, як її віддавали співати іншому співаку з «хорошим» голосом. І робилося це не із заздрощів, а по вказівці зверху. В 1958 році була така ситуація з Марком Бернесом. В палаці Спорту  в Лужниках йшов концерт, присвячений ювілейному з’їзду комсомолу. На ньому був присутній  М. Хрущов.  Бернес виконав дві пісні як було заплановано і пішов за куліси. Але шанувальники вимагали співака на біс. Бернес так і не вийшов, адже час на концерті був строго розписаний. М. Хрущов же з цього приводу роздратовано висловився : «Что же это он молодежь не уважает?!». На наступний день  в двох центральних газетах з’явились фельєтони де Марка Бернеса назвали «мікрофонним співаком»  та «шептуном».

Коли до влади прийшов Л.  Брежнєв, життя Бернеса покращилося. Співак повернувся на естраду з новим репертуаром. В кінці 60- х Років прозвучали «Я люблю тебя, жизнь!» Э. Колмановского на вірші К. Ваншенкіна, «Хотят ли русские войны?» Э. Колмановского на слова Е. Евтушенко... Співак підказував теми пісень поету, підбирав мотив для композитора. «Он буквально организовал песню,— згадував про цей період поет Євгений Євтушенко,— сейчас уже просто-напросто невозможно установить, что там написал я сам, а что подсказал мне Бернес».  Виразними та сердечними стали пісні «С чего начинается Родина?», «Сережка с Малой Бронной». Однак часу в співака залишалось мало.  Здоровя в нього різко погіршилось. На початку 1969 року Бернес зявився на звукозаписній студії та прослухав  оркестрову фонограму на яку потрібно було записати голос. Він несподівано заявив: «Це, друзі моя остання пісня, мій заповіт…». Записувались «Журавлі» Я. Френкеля на вірші Р. Гамзатова. Платівка з піснею «Журавлі» зявилась в продажу коли співака вже не було в живих
            Композитор Я. Френкель після смерті Бернеса написав: «Он предлагал слушателю то, что считал нужным сам, и — удивительное дело! — у всех в зале тут же возникало ощущение, что именно это они и мечтали услышать... С его уходом ушел целый жанр: второго Бернеса не будет».   

Марк Бернес отримав звання народного артиста РРФСР в 1965 г., був нагороджений Сталінською премією в 1951 р., також двома орденами і медалями. Великий актор та співк  похований на Новодівочому цвинтарі. Через три дні після його смерті в газетах був опублікований указ про присвоєння йому звання народного артиста СССР.

 В особистому житті в співака та актора Марка Бернеса було дві кохані жінки. В 1932 р. він одружується з актрисою Поліною (Паолою) Лінецькою. А в 1954 р. від цього шлюбу народилася дочка Наталя. Перша дружина померла від раку.  Нове кохання Марк Бернес зустрів лише через 8 років. Друга дружина, Лілія Бодрова, привела до сім'ї свого сина від першого шлюбу  Жана. Лілію Марк називав своєю лебединою піснею. Жан обожнював Марка, називав батьком. Наталя теж невдовзі почала називати Лілію матір'ю. До обох дітей Бернес ставився однаково суворо. Ніколи не допомагав їм робити уроки й забороняв дружині.
- Що ти так багато уваги приділяєш дітям? - казав їй. - У них усе життя попереду. А ми не знаємо, скільки нам відпущено.

 У побуті Бернес був невибагливий, - розповідала Лілія Бодрова. - Щоправда, любив, аби усе було чисто, красиво. Однак у хаті сам ніколи не порався, цвяха в житті не забив. Якщо бачив якийсь безлад, казав: "Лілю, поправ". Вони прожили разом нецілих 10 років. Увесь цей час майже не розлучалися. Дружина супроводжувала його у всіх поїздках.

 Ідучи з дому у справах, Марк дзвонив мені кожні півгодини. Розповідав, де він і що робить, - згадувала Лілія. - Ні на хвильку не полишав мене й не хотів залишатися на самоті. Пам'ятаєте, він співав: "Три года ты мне снилась..."? Це про себе він співав. А про мене говорив: "Ти - моя лебедина пісня".

Лілія Бодрова пережила чоловіка на 37 років. Заміж більше не виходила:
- За кого можна вийти після Марка?

Донька Марка Бернеса Наталія живе у США. Закінчила Інститут східних мов при Московському університеті. Була двічі заміжня. Має сина Марка. Нерідний син Бернеса Жан закінчив операторський факультет ВДІКу. Був чотири рази одружений. Має дочку Людмилу. Ще за життя матері намагався у неї відсудити й розміняти квартиру Марка Бернеса. Під час одного з візитів зняв зі стіни й виніс унікальні фотографії. Живе у Москві. Що зараз робить, невідомо.

У кіно йому платили 500 руб. за знімальний день, а на естраді одержував 125 руб. за концерт. Та велику частину свого прибутку артист одержував від нелегального бізнесу - займався "фарцовкою". Купував легкові авто, а перепродував утричі дорожче. З-за кордону привозив дефіцитні товари.

Найуспішнішими були його "комерційні тури" до Югославії. Двічі на рік Марк Бернес виїжджав до Белграда як турист і привозив по кілька валіз із фірмовим одягом. Приїжджі югослави завжди знали, у кого в Москві можна обміняти динари на рублі за вигідним курсом. Знав, що ризикує, та не боявся, бо       змолоду     любив        усілякі         авантюри.

Марк Бернес за своє життя знявся у 35 фільмах і виконав понад 100 пісень. Найвідоміші - "Я люблю тебя, жизнь", "Сережка с Малой Бронной", "Любимый город", "Хотят ли русские войны?", "Враги сожгли родную хату", "Темная ночь", "С чего начинается Родина?", "Если бы парни всей земли". Ці пісні стали не тільки популярними, а і народними.