Гармати на Валу

Наприкінці XVIII сторіччя фортеця втратила своє стратегічне значення і в 1799 році була ліквідована. Згідно з новим планом забудови і реконструкції на місці колишніх укріплень з'явився Костянтинівський бульвар. Значно пізніше, з ініціативи місцевих властей, у південно-західній частині було вирішено встановити-фортечні гармати.
   

До речі, під час перебування в Чернігові у лютому 1846 року Тарас Шевченко побував на Валу, оглянув визначні пам'ятки архітектури, історії, культури, зробив записи про цитадель, Спаський та Борисоглібський собори. "В цитаделях древней крепости, - зазначив Шевченко, - без лафетов лежаттрибольшие крепостньїе пушки, довольно грубой работьі, без украшений и надписей, к которому времени они относятся - неизвестно, такие же пушки єсть и в Городнє".
   

На картині, що нині експонується в Чернігівському художньому музеї, художник Іван Рашевський зобразив гармати такими, що лежали на землі. У 1896 році з артилерійського складу Київського військового округу надійшло чотири фортечні, непридатні для бойових дій лафети системи Венгловського і Несвєтовича зразка 1856, 1865 років. На них і встановили чавунні гармати.
    Газета "Чернитовские губернские ведомости" в номері від 18 лютого 1896 року писала: "Останні два-три дні в Чернігові пожвавлено йшли роботи по покладанню важких гармат Петра Великого на подаровані з високого дозволу Чернігову фортечні лафети.
    Першу гармату поклали на лафет учора, 17 лютого вранці, і зразу ж виставили на Валу. Серед дня на тому місці, де гармати покоїлись на землі кілька десятків років, підкотили лафет, і тут же зброю поклали на нього, а на вечір гармата була на Валу у всій бойовій красі". Неподалік знаходився меморіальний обеліск з написом, який повідомляв про час встановлення гармат. На жаль, до наших днів не зберігся. Чотири гармати спеціалісти відносять до першої чверті XVIII сторіччя.
    Народні перекази їх появу пов'язують з відвідинами Петром І Чернігова у липні 1706 року під час Північної війни. Згодом на Валу встановили ще вісім гармат. Стволи мають неоднакову довжину: 1,42 м, 1,64 м, 1,83 м, 2,07 м, 2,22 м, 2,47 м, 2,8 м. Гармати датовані XVII, XVIII, XIX сторіччями. Співробітники Військово-історичного музею артилерії, інженерних військ і військ зв'язку м. Ленінграда у 1975 році склали датування і опис гармат. За їхніми даними, крім наземних, на Валу знаходиться і ствол 3,5-футової (2,2 м) морської гармати початку XIX сторіччя. Довжина ствола 1,83 м. Стволи всіх гармат чавунні, лафети - стальні. Заводські клейма на стволах гармат відсутні. Відбудовані і реставровані після Великої Вітчизняної війни. Сьогодні стародавній Вал неможливо уявити без символів військової доблесті.
   

У святкові і вихідні сюди приходять сотні чернігівців і гостей міста, щоб помилуватися мальовничим Придесенням, пограти в шахи просто неба, а чи сфотографуватися на згадку. А якщо ви - гість Чернігова і до нашого міста прибули вперше, і чарівна полісянка призначила вам побачення біля тринадцятої гармати, не ображайтеся, сприйміть це, як жарт. Бо на стародавньому Валу на чатах минувшини і сьогодення стоїть всього 12 гармат. І не більше.
    А в колекції Чернігівського історичного музею зберігається близько п'ятдесяти гармат ХУП-ХІХ сторіччя. Це невеликі мідні та чавунні гармати довжиною 0,5-1 метр, калібром 20-40 мм. Найстарішою є польська тринадцятипудова мідна гармата, датована 1631 роком Історики вважають, що свого часу її відбили у поляків воїни війська Богдана Хмельницького.