У сучасних умовах, коли
йде процес розширення інформації і з'являються різні погляди в оцінці
минулого, у викладанні історії виникають певні проблеми. Величезний обсяг
матеріалу, перевантаження дітей інформацією, незрозумілість історичних
концепцій - усе це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення
історії. Як зробити так, щоб повернути в них інтерес до навчання? Як викликати
інтерес до навчання в дітей, які не хочуть учитися? Як зацікавити дітей
історією, яка давно вже перестала бути казкою? Коли необхідно опрацювати за
урок великий обсяг матеріалу, засвоїти нові поняття, терміни й дати? Як зробити
так, щоб діти йшли на урок із радістю, а в їхніх очах горів вогник тяги до
знань, до навчання?
Зниження пізнавального
інтересу та пізнавальної активності учнів ускладнює реалізацію державної
політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для розвитку
особистості й творчої самореалізації кожного учня. Завдання вчителя — розвивати
розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його
індивідуальним нахилам. Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить
максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією
консультанта та організатора навчального процесу.
Ставлення учня до
навчального предмета, як відомо, виявляється насамперед в увазі до нього.
Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатися, що вони у своїй основі
характеризують інтерес. Ми уважні до того, що нам не байдуже, що має важливе
життєве значення. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим
інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу
діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу, тоді як усі інші засоби
можуть збудити її лише на короткий час. Отже, інтерес є засобом посилення
уваги, а увага є постійною супутницею інтересу.
Деякі вчені доводять
зв'язок інтересу з пам'яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю,
запам'ятовується швидко й надовго.
Значну роль відіграє
інтерес і в розвитку творчої уваги, яка допомагає особистості планувати свої
дії, глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності,
виявляти винахідливість, ініціативу, самостійність. Творча уява в такому разі
може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.
В ході вирішення головного
завдання для вчителя – зробити навчальний процес результативним актуальним є
питання шляхів активізації пізнавальної активності учнів.
«Знання стають бажаним
надбанням маленької людини за умови, коли вони - засіб досягнення творчих,
трудових ідей», — так сказав відомий педагог В. Сухомлинський. І дійсно,
головною передумовою успішного навчання є творчість дитини. Але як розвинути
якнайкраще творчі здібності учнів та зробити навчальний процес цікавим та
результативним?
Творчий вчитель, діяльність якого
спрямована на учня та його активну участь в навчальному процесі, знаходиться в
постійному пошуку. Йому в нагоді стають незмінні помічники:
а) інтерактивні методи
навчання;
б) творчі завдання;
в) створення
проблемно-пошукових ситуацій в процесі навчання;
г) позаурочна та
позашкільна діяльність;
д) використання
дидактичних ігор в процесі навчання;
е) використання цікавих
матеріалів (кросвордів, чайнвордів, історичні чи правові задачі, т.п.);
є) залучення учнів до
участі в різноманітних конкурсах.
Щоб активізувати
пізнавальну активність учнів потрібно відповідально віднестися до підготовки та
проведення уроку. Він повинен бути не тільки інформаційно насиченим, а і
яскравим та цікавим.
Важливу роль у вивченні
правознавства відіграє проблемно-пошуковий метод. Перед вивченням
нового матеріалу, чи в процесі ознайомлення з ним ставиться проблемне
запитання, чим несподіваніше та інтригуюче
питання, тим активніше воно спонукатиме учнів до роздумів, до розумової
діяльності. Практичному формуванню свідомих громадян та активізації
пізнавальної діяльності учнів сприяють також і рольові ігри,
розв'язування задач. Серед інтерактивних методів, які використовуються
на уроках для активізації пізнавальної діяльності учнів такі: інтерактивні
технології кооперативного навчання, технології колективно-групового навчання,
технології ситуативного моделювання, дискусійні питання. Серед
інтерактивних технологій кооперативного навчання найчастіше застосовуються робота
в парах, робота в малих групах. Ніщо так не активізує пізнавальну
діяльність учнів як здорова, правильна суперечка - дискусія, яка
значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити
власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з
обговорюваної проблеми . Дискусійні питання вчать глибокому розумінню проблеми,
самостійній позиції, кращому розумінню інших, а також активізують навчальну
діяльність учнів. На уроках використовуються різні види дискусії: «займи
позицію», «неперервна шкала думок», «дискусія», «дебати».
Також на уроках я
використовую і такі методи як «мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод ПРЕС» та
інші. Використовуючи інтерактивні технології, що урок стає більш насиченим,
цікавішим і відповідно пізнавальним для учнів.
Продовженням активної
діяльності учнів вдома є влучно і доцільно дібране домашнє завдання. Тому
завдання додому проблемні, цікаві, щоб вимагали пошукової діяльності та
творчості. Наприклад, в друкованих засобах масової інформації знайти матеріали
про сучасний політичний устрій певної держави, що вивчається.
В сучасну епоху
інформаційних технологій вчителю потрібно йти в ногу з часом. На уроках можна
використовувати фрагменти худ. фільмів на історичну тематику, матеріали з Інтернету.
Цікавими для учнів є і розробка проекту певної теми уроку. Такі уроки
викликають інтерес учнів до предмету та сприяють їх пізнавальній активності.
Робота в мережі Інтернет - необмежені можливості для допитливого учня.
Гра для школяра важлива,
зрозуміла, злободенна — це частина його життєвого досвіду. Навчання в грі «відбувається
непомітно для дитини, тому що вся його увага спрямована на гру, а не на
засвоєння знань, як це буває при навчанні на уроках у школі» (Дьячкова О.А. Игры
школьников. М.: Учпедгиз, 1955.- С. 176).
Учитель, передаючи
знання за допомогою гри, враховує не тільки майбутні інтереси школяра, але й
задовольняє сьогоднішні. Використовуючи гру, вчитель організовує навчальну
діяльність, виходячи з розумових потреб учнів.
Гра дозволяє зробити
більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об'єктів, з
якими пов'язані та чи інша історична подія. Вона виключає небажане зубріння. У
грі знання отримуються через практику. Учні не просто заучують матеріал, але
розглядають його з різних сторін, розкладають його на різноманітні логічні
ряди.
Перевагами ігор, можна назвати — цікавість їх для школярів і
простота виконання для вчителя. Їх можна використовувати при вивченні нового матеріалу на комбінованому
уроці історії.
Мабуть, для хорошого
уроку необхідно мати певну кількість цікавих матеріалів: кросворди, чайнворди,
головоломки, цікаві історичні задачі та ін. Застосування цікавих форм
не лише пожвавлює й збуджує думку учнів, а й поглиблює та зміцнює їхні знання,
розвиває спостережливість та кмітливість, наполегливість і працьовитість.
Учень, який любить розгадувати кросворди, головоломки, завжди щось шукає,
чимось цікавиться, прагне до нового, до розширення своїх знань. Особливо це
стосується учнів 5-9 класів.
Кросворди можна
використовувати як безпосередню на уроці, так і під час проведення позаурочних
заходів: вікторин, історичних ігор, змагань, вечорів та ін. Але найдоцільніше
все ж таки кросворди використовувати на уроках історії, бо позаурочні заходи
відвідують, як правило, не всі учні. Причому використання кросвордів може бути
ефективним на будь-якому етапі уроку і для будь-якого типу уроку.
Позаурочна робота ставить за мету
поглиблення знань, здобутих учнями на уроках, допомагає зробити процес
пізнання цікавим і захоплюючим. Під час позаурочної роботи учні отримують
уміння працювати з підручником і довідковою літературою, реферувати й
рецензувати, готувати повідомлення та доповіді, виступати з ними перед дитячою
та дорослою аудиторіями; відкривають можливості для формування інтелектуальних
умінь учнів у результаті їх дослідницьких досліджень в архівах, музеях,
бібліотеках, під час роботи з нормативно-правовими документами.
Позакласна робота має
добровільний характер, сприяє розвитку пізнавальних здібностей і нахилів
учнів.
Сьогодні в нашій школі, оформлюється
музейна кімната, яку постійно поповнюють учні,
проводимо тижні історії. Дуже поширеною формою роботи є вікторини,
конкурси.
Важливим моментом у
житті школи є також дослідження минулого рідного краю та рідного села. Адже
знання свого минулого це є наш обов’язок. Поглиблює інтерес до вивчення історії
також спілкування з безпосередніми
творцями нашого сьогодення – учасниками Великої Вітчизняної війни.
Одним із важливих
моментів у активізації пізнавальної діяльності учнів є особистісно-зорієнтований
підхід до кожного учня. Кожна людина - це неповторна особистість. В неї
є свій темперамент, характер, є таланти і здібності. Необхідно враховувати ці
особливі якості кожного учня на уроках, адже кожен учасник навчально-виховного
процесу буде задіяний, а можливості кожного реалізовані. З цією метою
використовуються різнорівневі завдання, творчі запитання.
Проблема шляхів
активізації пізнавальної активності
учнів на уроках суспільних дисциплін, зокрема на історії має велике значення в
навчально-виховному процесі. Сьогоднішній учень за партою – це наше майбутнє
завтра. Яким воно буде залежить від вчителя який вкладе в його серце іскру
любові до рідної землі, до великого
минулого наших предків. Наше завдання сьогодні зробити з дитини не просто
виконавця і пасивного пересічного, а
творчу обдаровану особистість з активною життєвою позицією. Найефективніше навчання стане тоді, коли
учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься
функцією консультанта та організатора навчального процесу. Чим цікавішим є
навчально-виховний процес тим активніша є позиція його головних учасників –
учнів. Шляхів для активізації пізнавальної активності учнів є досить, особливо
якщо ними користується творчий керівник цього процесу.
Немає коментарів:
Дописати коментар