Юридична відповідальність

Юридична відповідальність

Мета: охарактеризувати поняття «юридична відповідальність»; ознайомитися  з видами юридичної відповідальності, формувати вміння визначати наявність підстав притягнення до юридичної відповідальності та обставини, що її виключають, аналізувати події суспільного життя з точки зору права; виховувати правову свідомість учнів.

Обладнання: схеми «Відповідальність», «Види юридичної відповідальності».

Основні поняття: юридична відповідальність, крайня необхідність, необхідна

оборона.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.                Розв’язуємо юридичну задачу

16 річний Петро та 14-літній Василь розпивали спиртні напої на подвір’ї дитячого садочка і були притягнені до дисциплінарної відповідальності співробітниками міліції.

Охарактеризуйте склад та ознаки правопорушення

2.                Завдання

На основі підібраних удома матеріалів з преси  про приклади правопорушень  визначити їх вид та форму вини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Визначте, до чого призводить вчинення будь-якого правопорушення.

(До юридичної відповідальності).

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.       Поняття та види  відповідальності. Поняття, ознаки і підстави юридичної відповідальності

Розповідь вчителя та робота із схемою «Види відповідальності»

Робота з поняттям «юридична відповідальність»

Робота з підручником - учням пропонується  визначити поняття «юридична відповідальність»

 «Юридична відповідальність» — це визначені правом несприятливі наслідки, які настають для конкретної особи у зв’язку з вчиненням нею правопорушення або застосування до винної особи заходів державного примушення за вчинене правопорушення.

( Учні записують визначення «юридична  відповідальність»)

 «Мозковий штурм»

Запропонуйте ознаки, які, на вашу думку, притаманні юридичній відповідальності.

Ознаки юридичної відповідальності

1. Негативні наслідки, яких має зазнати винна особа.
2. Накладення компетентним державним органом.
3. Є наслідком порушення норм права.
4. Деліктоздатність особи — здатність особи нести юридичну відповідальність певного виду.

2. Види юридичної відповідальності

Групова робота

За допомогою схеми проаналізувати ситуації, з метою визначення виду правопорушення, відповідного виду відповідальності, яка може настати в кожному окремому випадку.

  

 

 Орієнтовні ситуації                                

1)    Зіна отримала від двох знайомих велику суму грошей для покупки ювелірних виробів, після чого зникла

2)    Дмитро  управляв мотоциклом у нетверезому стані;

3)    Олександр у нетверезому стані погрожував сусідам і побив пенсіонера

4)    Ольга не виконала роботу яку їй доручив начальник цеху

5)    Микола не з’явився  на роботу без поважної причини;

6)    Валер’ян  витяг гаманець з карману пасажира електрички поки той спав;

7)     Учень пошкодив шкільний стенд;

8) Депутат Верховної Ради на мітингу підбурював людей до встановлення Дмитрівської Народної Республіки;

9)    Старшокласник, щоб не писати контрольну з алгебри  повідомив в міліцію про замінування школи.

10)    Валентина не придбала квиток в автобусі

11)    Микиті продали в магазині неякісний телевізор.

12)   Депутат Верховної Ради заборонив прохід до річки біля своєї садиби

13)   Голова суду вимагав хабара за сприятливе для обвинуваченого рішення в суді

3.       Обставини, що виключають кримінальну відповідальність

Метод «Займи позицію»

Учитель наводить приклади ситуацій, де мали місце обставини необхідної оборони, крайньої необхідності, затримання злочинця тощо (за можливості — реальні приклади, взяті із засобів масової інформації).

Після аналізу кожної ситуації, вчитель пропонує учням визначитися: хто за суворе покарання, хто — проти. Можливе також проміжне рішення.

Обрати позицію просимо після кожної ситуації, коли учні визначаться; пропонуємо їм обґрунтувати свою точку зору.

Робота з документом

Витяги з кодексів України

Учням пропонується визначити обставини, які виключають юридичну відповідальність, та спробувати навести приклади ситуацій, де мала місце кожна з цих обставин. 

Обставини, які виключають відповідальність:необхідна оборона; крайня необхідність; уявна оборона; затримання злочинця; дії під впливом фізичного чи психічного примусу; дії в умовах виправданого ризику. Учитель зазначає, які обставини виключають будь-яку юридичну відповідальність, а в яких випадках виключені лише деякі види відповідальності.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання «Мікрофон»

Наведіть приклади злочинів проти людства.

Яка міра покарання повинна бути за такий  злочин як зрада Батьківщини?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

                                              

Додатки до уроку

Із Кримінального кодексу України

Стаття 36. Необхідна оборона

1.  Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільне небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону, незалеж­но від можливості уникнути суспільне небезпечного пося­гання, або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади... (...)

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має на­слідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. (...)

Стаття 37. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпеч­ного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборо І га виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише  у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. (...)

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відпові­дальності за заподіяння шкоди через необережність.

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затри­мання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено переви­щення заходів, необхідних для затримання такої особи. (...)

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронним інтере­сам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпе­ки, що безпосередньо загрожує особі чи охороненим законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтере­сам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстанов­ці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. (...)

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2.  Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду право­охоронним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпо­рядження. (...)

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпо­рядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. (...)

Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком

1.  Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке запо­діяло шкоду правоохоронним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення знач­ної суспільне корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була по­ставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допус­тила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею захо­ди є достатніми для відвернення шкоди правоохоронним ін­тересам. (...)

Із Цивільного кодексу України

Стаття 1169. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист

1. Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на само­захист від протиправних посягань, у тому числі у стані необ­хідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується.

2. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать мо­ральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.

Стаття 1171. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності

1.  Шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спря­мованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.

2. Ураховуючи обставини, за яких було завдано шкоду у ста­ні крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок ЇЇ від­шкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завда­ла шкоди, або зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди част­ково або в повному обсязі.

Із  Кодексу  України  про  адміністративні  право­порушення

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адмініс­тративній відповідальності.

Із Кодексу законів про працю України Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

1.  На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, (...) і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

 Додаткові задачі

 Визначте, чи скоєно правопорушення у випадках, наведених далі, форму вини, обставини, що виключають юридичну відповідальність (якщо вони є):

а)   жінка втратила свідомість унаслідок сонячного удару та впала, розбивши вітрину магазину;

б)  працівник заводу розбив вікно цеху та викинув палаючий дорогий прилад, щоб запобігти великій пожежі;

в) юнаки перестріли на вулиці жінку й вихопили в неї з рук сумку з грошима, однак жінка (яка виявилася офіцером міліції) застосувала зброю та затримала нападників, по­ранивши одного з них;

г) капітан буксира вийшов у море для допомоги потопаючим, однак підчас операції судно отримало великі пошкодження;

д)   водій автомобіля перевищив швидкість, завдяки чому встиг доставити постраждалого в дорожньо-транспортній при­годі хлопця до лікарні, де він був урятований лікарями;

е)   під час великої пожежі, рятуючи житловий будинок, по­жежники розібрали сарай, що заважав гасінню вогню.