Тема уроку. Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

Мета. Освітня: ознайомитися з політичним та соціально - економічним устроєм Київської Русі в період найбільшого її розквіту.

Розвиваюча; розвивати вміння аналізувати історичні факти, події, робити висновки, узагальнювати фактичний матеріал.

Виховна; виховувати гуманний світогляд учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок екскурсія з елементами рольової гри.

Обладнання: ілюстрації, схеми, карта «Давньоруська держава в IX - XI ст.»

Підготовча робота: за 2 тижня до уроку: а) розподіляються ролі та підбирається матеріал до кожної ролі.

Хід уроку

I Організаційний момент

II Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в надзвичайну туристичну подорож - у минуле.

Ціль нашої подорожі місто Київ XI ст.

Наше завдання в ході екскурсії познайомитись з самим тістом, зустрітись з мешканцями міста чи його гостями, та описати все побачене.

III Виклад основного матеріалу (Роль екскурсовода виконує вчитель)

1. Стародавній Київ.

Вчитель (робота з картою) Ми перенеслись з вами в центр Київської Росі в м. Києві. Як ви бачите воно розташоване на мальовничих схилах Дніпра, нижче гирла Десни. Навколо міста розкинулись ліси багаті звіриною, ягодами, грибами та диким медом. Далі на південь ліси чергуються з полями

де вирощується хліб. Перед нами міські ворота, давайте зайдемо через них в місто, і познайомимось з місцевим архітектором.

Архітектор. Київ є дуже мальовничим і безпечним містом. Адже укріплене воно трьома захисними валами (І - з прадавніх часів; II - кінці X ст.; III - за Ярослава Мудрого). Ви зайшли в місто через Золоту браму, а є ще Угорська, Жидівська та Лядська. Загалом все місто займає 400 га, і ділились на кілька частин - Старий Город (м. Володимира) на Старокиївської горі, Великий Город (Новий) - місто Ярослава, і Поділ де живуть ремісники і торговці. Переважна більшість будівель є дерев'яними. У заможних верств населення добре збудовані будинки - хороми, у князів і бояр навіть двохповерхові і більше (тереми). Незаможні міщани живуть в невеликих будинках (20 м²) з глини чи дерева. З дерева спорудженні і перші церкви в нашому місті. Але такі церкви як Десятина збудована з каменю та цегли, і багата на мармур. Ми зараз підходимо до це одного майбутнього дива нашої держави - Софіївського собору. Він ще тільки добудовується. Заклав його наш князь Ярослав, щоб був він «митрополією руською» (показати учням ілюстрації з зображенням Софіївського собору; його оздоблення).

Вчитель. Доки ми говорили з архітектором до Софії Київської під'їхав князь Ярослав, давайте підійдемо до нього та розпитаємо про його життя.

Князь. Я князь Ярослав, ще мене називають Мудрим, бо я відкриваю школи та бібліотеки по всій Київський Русі. Як князь Київський я маю велику владу над всіма руськими землями, на престоли інших князівств я саджаю своїх намісників. Так як мене поважають люди, то і я вимушений забезпечувати підданим справедливість, порядок і захист. Я навіть видав збірник законів «Руська правда», щоб в суді не було свавілля. Правосуддя в першу або я, або чи призначенні мною судді.

Щоб фінансувати свою діяльність я наказую збирати з населення данину, штрафи, мито на торгівлю, плату за судочинство. Щоб прийняти рішення я вислуховую думку бояр та городян. Такі збори боярські в нас називаються -думою, а міщанські - вічем. Але прислуховуюсь до них я не завжди, адже я

князь і знаю як буде краще. В управлінні державою та в бою мені допомагають мої віні воїни, їх я не ображаю і завжди винагороджую за вірну службу. Ще я дуже сподіють, що після моєї смерті не буде міжусобної боротьби, адже тепер кожен член родини Рюриковичів отримує свою частину володінь і керує нею.

Вчитель. Давайте тепер познайомимося з боярином, що йшов разом з князем.

Боярин. Я воєвода Броніслав, вірний товариш Князя. В мене є власне майно, що передалось мені від батька. Це село Княже і вся його територія, що прилягає. Я живу в Києві, а землю здаю в оренду селенам. Люблю я дуже займатися комерцією (наприклад, продаю продукцію з своїх володінь).

Селяни залежать від мене, але мають і свої наділи, ведуть своє господарство. Основою господарства там є нашийне землеробство. Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, горох, часник, ріпу, льон, коноплі, хміль. Деякі смерди щорічно збирають більше 300 пудів зерна. Займаються також скотарством. Худобу розводять для задоволення власних потреб у продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу, коней, овець, свиней та птицю.

У моєму господарстві працюють і смерди. Вони відпрацьовують панщину і платять оброк. Рядовичі - теж є, це селяни, що вклали зі мною договір про залежність.

Закупи не мають власного господарства і тому вони за всю працю одержують від мене купу (борг). Челядь - живе і порається на моєму дворі.

А от холопи перебувають у повній залежності від мене.

Вчитель. А тепер залишимо Верхнє Місто й роздивимось його околиці. Найжвавіше й найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там живуть ремісники: кожум'яки, гончарі, ювеліри і зброярі тощо. Саме на Подолі є найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля.

Купець: Я купець, і приїхав з Новгорода. Мені поталанило, і я вже продав свій товар - хутра, риб'ячий зуб, перли, срібло, сіль, червону рибу. Тепер дивлюсь, ходжу, щось собі прикупити додому. Дружина просила намисто з кришталю чи кольорового скла, скроневі кільця та яскраву пряжку. Донці мені треба підібрати у шкіряників нові чобітки. Взагалі в Києві я вже не перший раз, і можу з впевненістю сказати, що товари тут якісні і доступні. Можна все придбати — і гончарні вироби, і дерев'яні вироби і одяг, прикраси з золота й срібла, віск, мед, жито, м'ясо, пиво, сири, курей і всіляку іншу утвар. Є товари й іноземні: від арабів - парчеві тканини, шовки, муслін, вовна, килими. Французи і італійці привозять вино, зброю, ювелірні вироби. Русичі розраховуються здебільшого своїми грішми — гривнами, але можна й іншими (арабськими, візантійськими, тощо).

IV Закріплення й повторення вивченого матеріалу

Вчитель: Сьогодні ми побували в різних місцях Києва, зустрілись з князем, боярином, купцем і архітектором і маємо повертатись в наш час, щоб обговорити побачене і почуте.

Завдання 1 Давайте всі разом спробуємо зобразити соціальну піраміду Київської Русі.

(Зображуємо піраміду на дошці і в зошитах. Діти називають верстви населення)

Князь – Боярин – Воєводи – Воїни -  Смерд – Рядовим – Закуп - Холоп

Завдання 2 ("Коло ідей") Спробуємо надіслати в минуле різні-верствам суспільства, поради, щоб їх суспільство стало біль демократичним і цивілізованим.

(н-д князю — більше слухати віче

V  Підсумковий етап

Підбиття підсумків уроку: що було цікавим, що вдалось чи не вдалось.  Аналіз роботи класу та учнів.

VI Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника

2. Скласти по 5 тестових запитань

3. Намалювати епізод, який запам'ятався з екскурсії в минуле