Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

 Мета: Розглянути процес розвитку українського козацтва в першій половині XVII ст., та його роль у боротьбі з іноземними загарбниками; визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні,розкрити постать славетного гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного;

        розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати іс­торичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні вис­новки, узагальнення, працювати з історичною картою

        виховувати повагу до історичного минулого українського народу.

Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна», чайка.

Тип уроку: комбінований урок з елементами інтерактивних технологій

Обладнання: Підручник, атлас, роздатковий матеріал (твір Гійома Левассера де Боплана), портрет П. Конашевича-Сагайдачного.

ХІД УРОКУ

I.     Організаційний момент уроку

II.   Актуалізація знань учнів

1. Перевірка виконання домашнього завдання: заслуховуються листи в минуле

2. Бесіда

Яку роль відігравали козаки в церковному житті України?

III.  Мотивація навчальної діяльності

Використання методу «Мікрофон»

1.    Коротко охарактеризуйте становище українського населення під вла­дою іноземних держав.

2.    Яким було основне завдання козацтва?

3.    Охарактеризуйте військову майстерність козаків.

4.    Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків та татар?

IV.  Вивчення нового матеріалу

Учитель. Перші два десятиліття XVII ст. ввійшли в історію як «Доба героїчних походів» — часи за яких козацтво здобуло блискучі перемоги над турками та татарами.

1.                Морські походи козаків

Робота з текстом підручника

1.            На основі тексту підручника складіть таблицю «Морські походи козаків».

Орієнтовний варіант таблиці

Дата	Результати і наслідки походів
1600 р.	Напад на порт Варна: козаки взяли 10 турецьких галер із усіма припа­сами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
1602 р.	Похід на Килію: козаки на ЗО чайках і відбитих у турків галерах розби­ли турецьку ескадру
1608 р.	Похід на Кримське ханство: узяли Перекоп, зруйнували його фортецю
1609 р.	Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород: на 16 чайках ввійшовши в гирло Дунаю, спалили ці фортеці
1614 р.	Походи на Трапезунд і Синоп: двічі перепливали Чорне море і штурму­вали прибережні фортеці
1615 р.	Напад на Константинополь: козаки на 80 чайках напали на околиці турецької столиці, спалили гавані Мізевані та Архіоки. Коли ж турець­кий флот наздогнав козаків у гирлі Дунаю, вони, оволодівши турецьки­ми кораблями, спалили їх поблизу Очакова. За наказом султана татар­ська орда напала на Волинь і Поділля
1616 р.	Похід на Кафу (невільничий ринок у Криму): козаки знищили 14 тисяч турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили багато полоне­них. У цих боях особливо прославився запорозький ватажок Петро Сагайдачний
1620 р.	Похід на Стамбул на 200 човнах: спустошили околиці столиці, потім узяли і спалили Варну. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій

2.                Робота з документом

Завдання: опрацювати документ, і дайте відповідь на запитання.

1.   Що нового ви дізналися з цього уривку про морські походи козаків?

2.   Яке враження справив на вас цей уривок?

3. Які риси характеру були притаманні козакам? Чи залежали від цих рис їх перемоги?

ОПИС ТАКТИКИ МОРСЬКОГО БОЮ КОЗАКІВ З ТУРКАМИ

З твору Гійома Левассера де Боплана (1651)

 ...А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається: їхні судна виступають з води не більше як на 2,5 стопи*, тому вони (козаки) помічають судно або галеру раніше, ніж мо­жуть бути помічені самі. Далі вони опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед заходом сонця вони в силою гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані 1 льє**, і звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь біля півночі (подавши сигнал) вони щосили веслують до судна, (причому) половина команди готова до бою, тільки й чекає, коли суд­ію настільки наблизиться, щоб стрибнути на нього. Ті, що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи корабель.

2. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

-         Повідомлення учня про Петра Конашевича-Сагайдачного.

-         Творче завданняЯкі особисті якості гетьмана Вам сподобались? Чого б ви хотіли навчитись у нього?

3. Участь козаків у Хотинській війні

Розповідь вчителя

-    5-7 червня 1621 р.  в урочищі Суха Діброва відбулася спільна рада реєстрових та нереєстрових козаків з питання участі в війні проти Туреччини.

-  Козаки змовились допомогти полякам за умови виконання низки вимог, що стосувалися релігійної рівноправності, збільшення кількості реєстровців та прав козацтва

-     Командувач 40-тис. козацьким військом призначено Яцька Бородавку

-     Між Могилевом та Хотином П. Сагайдачного обрано гетьманом.

- Завдяки наступальній тактиці козацького війська Турецька армія отримала поразку.

Завдання учням (коло ідей)

- Спрогнозуйте до яких наслідків могла привести поразка турків у Хотинській війні

          (відповіді учнів доповнити теоретичним матеріалом)

V.   Узагальнення та систематизація знань

 Метод «Мікрофон»

Як ви ставитесь до твердження, що козацький фактор мав вирішальний вплив на політичну карту світу  І  пол. 17 ст.

 VI  Домашнє завдання

1.                Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.                Намалювати емблему до теми уроку.