Сімейне право. Житлове право.

Тема: Сімейне право. Житлове право.

Мета: пояснити поняття «сімейне право» та «житлове право»; шляхом рольової гри ознайомити учнів з основними правами та обов’язками людини та громадянина в галузях сімейного та житлового права;

розвивати вміння працювати з юридичними документами, аналізувати правові ситуації, володіти понятійним апаратом теми,  розвивати усне мовлення та творче мислення, удосконалювати навички роботи у групі;

виховувати пріоритет загальнолюдських цінностей, законослухняного та юридично грамотного громадянина своєї держави, почуття взаємодопомоги.

Очікувані результати:

-    дати визначення сімейного права та житлового права;

-    розкрити умови і порядок укладення та припинення шлюбу, зміст особистих і майнових прав і обов’язків подружжя, батьків і дітей;

-    розкрити зміст права громадян на житло та способи його реалізації;

-    характеризувати  договір житлового найму.

Обладнання: підручник, Конституція України, Сімейний кодекс, Житловий кодекс, матеріали для відтворення правових ситуацій.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма уроку: рольова гра «Юридична консультація»

Структура уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних  знань

ІІІ.Оголошення теми та мети уроку

ІV.Мотивація навчальної діяльності

V. Засвоєння  нового матеріалу

1.Основи сімейного права. Порядок укладання шлюбу.

2.Припинення шлюбу

3. Права і обов’язки батьків і дітей

4.Основи житлового права

VІ.Обговорення та  підведення підсумків роботи

VІІ.Рефлексія

VІІІ.Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних  знань

Юридична розминка

 Поясніть поняття «право», «закон», «Конституція», дієздатність, правоздатність;

Цифрова розминка

14 років – вік, з якого особа набуває неповної дієздатності, 18 – вік, з якого особа набуває повної дієздатності.

ІІІ.Оголошення теми та мети уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні шляхом практичних вправ ми познайомимося глибше з сімейним та житловим правом.

V. Засвоєння  нового матеріалу

Чотири учні класу отримали випереджувальні завдання – опрацювати витяги Сімейного та Житлового кодексів, та Конституцію України з цієї теми. На уроці вони  виступають в ролі юристів. Решта учнів отримала окремі завдання розіграти  правові ситуації з сімейного та житлового права, що мають вирішувати юристи.

Розв'язання юридичних ситуацій

Учні – актори розігрують правові ситуації. Учні - юристи працюють  з витягами Сімейного кодексу України, та Житлового кодексу України, аналізують та обговорюють пропоновану ситуацію, визначають шляхи її розв'язання згідно з нормами кодексу та надають юридичну консультацію.

1.    Павло та Марія уклали між собою шлюб. Між ними виникла суперечка, в якій взяли участь і батьки. Дівчина бажає зали­шити собі своє дівоче прізвище, юнак наполягає на тому, щоб обидва після укладення шлюбу взяли його прізвище, а батьки дівчини пропонують компромісний варіант — поєднати прі­звища. Яке рішення, на вашу думку, відповідає закону? (За­кону відповідатимуть всі три варіанти, тому вирішення су­перечки — справа подружжя.)

2.    Після одруження Іван у категоричній формі почав вимага­ти від своєї дружини залишити роботу і зайнятися самим лише домашнім господарством. Олена не погодилася з цим, навіть переїхала від чоловіка, з яким вона проживала в однокімнат­ній квартирі разом з тещею, до своїх батьків у приватний буди­нок. Чоловік продовжував наполягати на виконанні його вимоги, вважаючи, що дії дружини е порушенням її обов'язку. (Згідно з Сімейним кодексом кожен із подружжя самостійно вирішує питання про роботу, місця проживання, навчання тощо, отже, дії жінки юридична можливі, вимоги ж чоловіка юридичних підстав не мають. З іншого боку, подружжя має враховувати не лише юридичний, але й моральний бік справи, намагаючись спільно розв'язувати такі проблеми.)

3.Громадянин Валентин та його дружина Софія прийняли рішення про розлу­чення. При цьому в них виникла суперечка щодо поділу майна. Валентин наполягає на тому, що 2/3 майна повинні залишитися в нього, адже він протягом всього десятирічного перебування в шлюбі  працював у банку, отримував велику зарплату. Дружина увесь цей час була домогосподаркою, ніде не працювала і не отримувала ніяких доходів. Як має бути розв'язано це питання?

(Згідно з Сімейним кодексом майно нажите в шлюбі ділиться навпіл)

4.    Під час розлучення Катерини та Романа виникло питання щодо поділу майна. Поділу підлягали дача, яка належала Катерині ще до укладання шлю­бу, автомашина, отримана Романом в подарунок на день народження „ від батьків, квартира, подарована подружжю в день весілля « батьками дружини, коштовні прикраси Катерини, а також меблі, побутова техніка та музичні інструменти (дружини-музиканта), придбані в період перебування в шлюбі. Як суд повинен поділити це  «майно»?

5. Антон вмовив  Анну, свою давню приятельку зареєструвати з ним  шлюб. Це потрібно йому для отримання дозволу  в’їзду до іншої країни. Після реєстрації чоловік та жінка разом не проживали. Через рік Анна хоче подати заяву до РАЦСу про визнання її шлюбу недійсним. (Шлюб визнають недійсним так як укладений без мети створення сім'ї тобто є фіктивним.) 

6.Молоді люди зареєстрували шлюб, коли дівчина вже чекала на дитину. Через місяць чоловік подав до суду заяву на розлучення. Якими мають бути дії судді? (Заяву не приймуть, оскільки розірвання шлюбу є неможливим, коли жінка вагітна або дитині ще не виповнилося року. Але жінка може подати таку заяву.)

7. Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Че­рез декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструва­ти шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований.

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина?

(Ці правовідносини відносяться до сімейного права, і основним НПА, що врегульовує ці відносини, є Сімейний кодекс України.

Шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у держав­них органах реєстрації актів цивільного стану.

Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є не­правомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрова­ному шлюбі, адже СКУ передбачив таку ситуацію у статті «Одношлюб­ність», що свідчить, що чоловік (жінка) не може перебувати у декількох зареєстрованих шлюбах. А якщо шлюб Козлової та Іванова не був зареєст­рованим, то прохання Козлової є неправомірним.

Якщо у Козлової та Іванова є спільна дитина, то це ситуацію стосовно шлюбу не змінить, а Іванов просто буде утримувати дитину, тобто плати­ти аліменти у твердій грошовій сумі або у частці від доходу. Але аліменти встановлюються, враховуючи:

стан здоров'я і матеріальний стан дитини; стан здоров'я і матеріальний стан платника (Іванова); наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чолові­ка, дружини, батьків, дочки, сина.)

8. Сарафанова подала позов до суду про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, посилаючись на те, що вони спільно не проживають вже два роки і збереження сім'ї є неможливим.

Судом встановлено, що обидві сторони мають нормальні житлово-побутові умови і можуть виховувати дітей. З 2002 року діти проживали з батьком, який піклується про них, займається їх вихованням, що підтвердили опитані свідки і не заперечувалося й позивачкою, тому суд вирішив залишити дітей у батька.

В апеляційній скарзі Сарафанова просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що мати має природне право на виховання дітей.  І суд неналежно оцінив зібрані докази.

Яке рішення слід винести за скаргою?

Рішення суду правильне, оскільки він виходив з інтересів дітей, про   яких Сарафанова два роки поспіль не піклувалась.

9. Громадянин Васильченко народився і проживає в м. Чернігів в квартирі яку ще за радянських часів отримала його бабуся. Нещодавно йому запропонували вигідно обміняти квартиру на приватний  будинок в передмісті. Але нотаріус не засвідчив даний правочин,аргументуючи це тим, що квартира не є приватною власністю Васильченка. (Згідно житлового кодексу громадяни мають право користуватися жилим приміщенням, але не можуть його продати чи обміняти якщо воно є державною чи комунальною власністю. Але громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків)державного житлового фонду )

10. Молоде подружжя винаймало у громадянки Романенко квартиру два роки. Після закінчення терміну оренди вони вирішили переїхати до іншої квартири. Власниця квартири Романенко виявила зламані крани на кухні, подерті стіни в кімнатах. Вона вимагає від подружжя відремонтувати пошкодження. (Наймачі жилих приміщень … повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, а при звільненні приміщення – здати його в належному стані)

VІ. Обговорення та  підведення підсумків роботи

Бесіда

1.   Які правові акти нашої держави регулюють питання забезпе­чення прав дітей, захист сім'ї?

2.     Назвіть обов’язкові умови для укладання шлюбу

3.      У яких випадках може бути відмовлено в укладанні шлюбу (що є перешкодою для його укладання)? Як може бути припинений шлюб? Яке значення має державна реєстрація шлюбу?

4.     Назвіть порядок припинення шлюбу.

5.     В яких випадках шлюб вважається недійсним?

6.     У чому полягає принцип рівності прав чоловіка і жінки в сімей­них відносинах?

7.     Як розподіляється майно подружжя при розірванні шлюбу?

8.     Як ви розумієте взаємність обов'язків батьків і дітей?

9.      Хто має право на отримання державного житла? Що таке ордер і які права він надає власнику? Кому надано пільги у вирішенні житлових питань?

10.   Визначте, які права й обов'язки наймача жилого приміщення (квартири) та наймодавця встановлено законом.

11.   Порівняйте права й обов'язки наймача квартири та її влас­ника.

VІІ. Рефлексія

  -   Сьогодні я дізнався…

  -   Було цікаво…

  -   Я зміг…

  -  Тепер я можу…

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

Із ЗМІ підготувати матеріали, що стосуються сімейного та житлового права.