Кривенька качечка
Так вони
i зробили. Сховалися за клунею i раптом бачать — виходить з їхньої хати дивчина
з коромислом: така красуня, така красуня! Тiльки що кривенька. Пiшла вона до криницi,
а дiд з бабою в хату; глядь — немає в гнiздечку качечки, тiльки пiр’я повно.
Узяли вони тодi гнiздечко i кинули в пiч, там воно i згорiло.
А отут i
дiвчина з водою йде. Ввiйшла в хату, побачила дiда i бабу i вiдразу ж до
гнiздечка, а гнiздечка то i немає. Як заплаче вона тодi! Дiд i баба до неї,
утiшають:
— Не
плач, галочка! Будеш нам замiсть дочки. Будемо ми тебе любити i пестити, як
свою рiдну.
А
дивчина, говорить:
— Я
столiття б у вас жила, якщо б ви не спалили мого гнiздечка та за мною не пiдглядали.
А тепер, — говорить, — не хочу! Зробiть менi, дiдусь, прялочку i веретенце, я
вiд вас пiду.
Плачуть
дiд i баба, просять її залишитися — не погоджується.
Запитання: Чи порушили дід та баба конституційні права «Качечки»?
Немає коментарів:
Дописати коментар